Павлова Олена Василівна тел.0999619228
Анкетування для здобувачів освіти та їх батьків щодо дистанційного навчання
Суїцидальна поведінка учнівської молоді в сучасному суспільстві
Суїцидальна поведінка не є виключно медичною чи психологічною проблемою. Причини такого складного феномену як суїцид включають у себе соціальні, економічні, психологічні, культурні, релігійні і медичні фактори ризику. Профілактика суїцидальних дій є комплексним завданням, виконання якого можливе за ефективної взаємодії різних прошарків суспільства, має бути забезпечено комплексним підходом та виробленням конкретної превентивної стратегії.
Суїцидальна поведінка– це аутоагресивні дії людини, які свідомо та навмисно спрямовані на спрямовані на позбавлення себе життя в результаті зіткнення з нестерпними життєвими обставинами. Фактор навмисності та передбачення смерті від подібних форм поведінки, що відносяться до нещасних випадків.
Розрізняють декілька видів самогубств:
1. Неусвідомлюване самогубство.
2. Самогубство як ризикована гра і ризикована легковаж¬ність.
3. Психопатологічне й агресивно-невропатичне самогуб¬ство:
а) маніакальне самогубство осіб, охоплених галюцинаціями
або мареннями;
б) самогубство меланхоліків у стані глибокого смутку, скорботи, гіпертрофованих докорів совісті, суму, журби;
в) самогубство охоплених нав'язливими ідеями;
г) автоматичне чи імпульсивне самогубство.
4. Самогубство психічно нормальної людини з такими ви¬дами суїцидальної поведінки:
а) демонстративно-шантажувальна форма суїцидальної поведінки:
• завершені і незавершені самовбивчі дії;
• поведінка суїцидентів із тривалим і сталим прагненням до смерті; коротким, але рецидивним ставленням, що час від часу повторюється; миттєвим, імпульсивним, рецидивним став¬ленням до смерті;
• непрямий, напівнавмисний, напівпереднавмисний суїциди, суїцидальний еквівалент, незавершений суїцид, парасуїцид;
• можливий суїцид, суїцидна гра, провокація агресії на себе;
• серйозний та несерйозний суїциди;
• суїцидні феномени;
б) форми суїцидальної поведінки:
• внутрішні форми: суїцидальні думки, уявлення, емоційні переживання, задуми, наміри;
• зовнішні форми: суїцидальні спроби і завершені суї¬циди;
в) егоїстичний суїцид, що виникає через руйнування соціальних зв'язків особистості із суспільством;
г) альтруїстичний суїцид, який відбувається у формі самопожертви задля захисту інтересів групи (японські пілоти-камікадзе, релігійні фанатики тощо);
ґ) анемічний суїцид, який виникає внаслідок виснаження;
д) суїцид, спровокований засобами масової інформації;
е) суїцид, спричинений депресією.
Деякі психологи пов'язують ризик суїциду з інстинктом аутоагресії (на відміну від інстинкту агресії), що у підлітковому віці виявляється в:
• аутодеструкції - неусвідомленій реалізації наміру завдати шкоди фізичному і психічному здоров'ю (ризикована поведінка, екстремальні види спорту);
• різноманітних формах самотравми (самопорізи, самообпалювання);
• суїцидальних еквівалентах (зловживання алкоголем, нар¬команія, викликані бажанням забутися, втекти від неприємнос¬тей);
• суїцид – як крайній прояв аутоагресії.
У нормі у людини прояви цих інстинктів не тільки врівно¬важені, але і пригнічені вихованням, однак людина у граничних ситуаціях може виявляти їх, наближаючись до суїциду.
У листі Міністерства народної освіти України № 1/9-241 від 27.06.2001 р. «Про профілактику суїцидальної поведінки серед дітей та підлітків» вказується, що «характерними для мотивації підліткових самогубств є превалювання почуттів безнадії та безпорадності, підвищена чутливість до образи власної гідності, максималізм в оцінках подій і людей, невміння передбачати справжні наслідки своїх учинків». Значна частина підлітків відчуває депресію, самотність, невпевненість у завтрашньому дні, має проблеми у стосунках із дорослими та однолітками.
Властива періоду становлення особистості самовпевненість у поєднанні зі згаданими рисами породжує відчуття безвиході, фатальності конфлікту, загострює переживання відчаю та са¬мотності. При такому внутрішньому стані навіть незначний стрес може призвести до суїциду дитини або підлітка.
Можна визначити такі фактори ризику для тих, у кого є схильність до суїциду:
• сімейні проблеми;
• попередні спроби самогубства;
• суїцидальні загрози (прямі й замасковані);
• суїциди чи суїцидальні спроби у родині;
• алкоголізм;
• вживання наркотиків і токсичних препаратів;
• афективні розлади (особливо — важкі депресії);
• хронічні або невиліковні захворювання;
• тяжкі втрати (наприклад, смерть близької людини).
До соціально-психологічних факторів ризику, які можуть сприяти виникненню суїцидальних проявів у підлітків та мо¬лоді, належать:
• серйозні проблеми у сім'ї;
• відсутність контакту з однолітками;
• смерть коханої або значущої людини;
• розрив стосунків з коханою людиною;
• міжособистісні конфлікти або втрата значущих відносин;
• проблеми з дисципліною або законом;
• тиск групи однолітків, передусім пов'язаний із насліду¬ванням самоушкоджувальної поведінки інших;
• тривале перебування у ролі жертви або «цапа відбувайла»;
• розчарування оцінками у закладі освіти, невдачі у навчанні;
• високі вимоги до підсумкових результатів навчальної діяльності (іспитів);
• проблеми із працевлаштуванням і скрутне економічне становище, фінансові проблеми;
• небажана вагітність, аборт і його наслідки (у дівчат);
• зараження СНІДом або хворобами, що передаються ста¬тевим шляхом;
• серйозні тілесні недуги;
• надзвичайні зовнішні ситуації і катастрофи.
Якщо конкретизувати негативні сімейні чинники, які вплива¬ють на суїцидальність підлітків і юнаків, то до них належать:
• психічні відхилення у батьків, особливо афективні (де¬пресії та інші душевні захворювання);
• зловживання алкоголем, наркоманія або інші види анти-суспільної поведінки у сім'ї;
• сімейна історія суїцидів або суїцидальних спроб членів сім'ї;
• насилля у сім'ї (особливо фізичне і сексуальне);
• брак батьківської уваги і турботи, погані стосунки між членами сім'ї і нездатність продуктивного обговорення сімейних проблем;
• часті сварки між батьками, постійне емоційне напруження і високий рівень агресивності у сім'ї;
• розлучення батьків, ситуації, коли один із батьків йде з родини або помирає;
• часті переїзди, зміна місця проживання сім'ї;
• надто низькі або високі очікування батьків щодо дітей;
• надмірна авторитарність батьків;
• брак у батьків часу й уваги до становища дітей, нездатність до виявлення прояву дистресу і негативного впливу довколиш¬ньої дійсності.
Мотивами суїцидальної поведінки школяра можуть бути:
• бажання привернути до себе увагу, викликати співчуття;
• втеча від наслідків поганого вчинку або складної життєвої ситуації.
• втрата близької, коханої людини;
• конфлікти з батьками, однолітками;
• неможливість бути зрозумілим, почутим;
• переживання, образи;
• почуття помсти, протесту, загрози;
• почуття провини, сорому, невдоволення собою;
• ревнощі, любовні невдачі, сексуальний протест, вагіт¬ність;
• самотність, відчуженість;
• страх покарання батьками;
• шкільні проблеми.
Це лише загальні мотиви, а конкретні у кожній ситуації можуть бути настільки різними, що їх важко перелічити.
Деякі з цих ознак мають «подвійне» значен¬ня, тобто можуть свідчити не тільки про суїцидальну загрозу, а й про інші особистісні проблеми, кризи у житті юної людини. Але психологу, соціальному педагогу, вчителю і вихователю ніколи не слід забувати про «суїцидальну тему» при появі цих ознак. Для уточнення висновку про наявність суїцидальної за¬грози доцільно використовувати спеціальні психодіагностичні засоби – карти, опитувальники, тести.
Основними складовими суїцидальної поведінки як динамічного процесу є:
I.Етап суїцидальнихтенденцій.Вони є прямими або непрямими ознаками, що свідчать про зниження цінності власного життя, утраті її змісту або небажання жити. Суїцидальні тенденціївиявляються в думках, намірах, почуттях або погрозах. На цьому етапі здійснюється превенція суїциду,тобто його запобігання на підставі знання психологічних абосоціальних провісників
II.Етап суїцидальних дій. Він починається, коли тенденції переходять у конкретні вчинки. Під суїцидальної спробою розуміється свідоме прагнення позбавити себе життя, що з незалежних від людини обставин (своєчасне надання допомоги, успішна реанімація і т.п.) не було доведено до кінця.Самоушкодження, які безпосередньо не ведуть до самознищення, мають демонстративний характер і спрямовані на здійснення морального тиску з метою отримання певної вигоди, називаються парасуїцидом.
III.Етап постсуїцидальної кризи. Він продовжується від моменту здійснення суїцидної спроби до повного зникнення суїцидальних тенденцій, що іноді характеризуються циклічністю прояву. Цей етап охоплює стан психічної кризисуїцидента, ознаки якого (соматичні, психічні абопсихопатологічні) і їхня виразність можуть бути різними.На цьому етапі здійснюються поственція і вторинна превенція суїцидальної поведінки. Поственція є системою мір, спрямованих на подолання психічної кризи адресованих не лише суїциденту, але і йогооточенню. Вторинна превенція полягає в попередженні повторних суїцидальних спроб.
ЯК ПОВОДИТИСЯ БАТЬКАМ ТА ОТОЧЕННЮ СХИЛЬНОЇ ДО СУЇЦИДУ ДИТИНИ
Стратегічними напрямками батьківської допомоги дітям із суїцидальним ризиком спеціалісти вважають поліпшення сто¬сунків у сім'ї, підвищення самооцінки, самоповаги дитини, а також покращення спілкування у родині. Усі ці заходи мають призвести до піднесення самоцінності особистості дитини, її життя до такої міри, коли суїцидальні дії втрачають будь-який сенс.
Для підвищення самооцінки спеціалісти В. Розанов, О. Моховіков, Р. Стиліха пропонують доцільно застосовувати такі заходи:
• завжди підкреслюйте все добре й успішне, властиве вашій дитині — це підвищує впевненість у собі, зміцнює віру в май¬бутнє, покращує її стан;
• не чиніть тиску на підлітка, не висувайте надмірних вимог у навчанні, житті тощо;
• демонструйте дитині справжню любов до неї, а не тільки слова, щоб вона відчула, що її дійсно люблять;
• сприймайте, любіть своїх дітей такими, якими вони є — не за гарну поведінку та успіхи, а тому, що вони ваші діти, ваша кров, ваші гени, майже ви самі;
• підтримуйте самостійні прагнення своєї дитини, не захоплюйтесь її оцінюванням, не судить її, знайте, що шлях до підвищення самооцінки лежить через самостійність і власну успішну діяльність дитини;
• слід тактовно і розумно підтримувати всі ініціативи своєї дитини, спрямовані на підвищення самооцінки, особистісне зростання, фізичний розвиток, які посилюють успішність само¬стійної діяльності і життєдіяльності; майте на увазі, що підліток рано чи пізно має стати незалежним від своєї сім'ї й однолітків, налагодити стосунки із протилежною статтю, підготувати себе до самостійного життя і праці, виробити власну життєву позицію.
У випадку, коли ваші діти виявляють суїцидальні тенденції або відчай, слід поводитися так.
1. Залишайтеся самими собою, щоб дитина сприймала вас як щиру, чесну людину, якій можна довіряти.
2. Дитина має почуватися з вами на рівних, як із другом, це дозволить встановити довірчі, чесні стосунки. Тоді вона зможе розповісти вам про наболіле.
3. Важливо не те, що ви говорите, а як ви це говорите,чи є у вашому голосі щире переживання, турбота про дитину.
4. Майте справу з людиною, а не з «проблемою», говоріть з дитиною на рівних, не варто діяти як вчитель або експерт, розв'язувати кризу прямолінійно, це може відштовхнути дитину.
5. Зосередьте свою увагу на почуттях дитини, на тому, що вона замовчує, дозвольте їй вилити вам душу.
6. Не думайте, що вам слід говорити щоразу, коли виникає пауза в розмові, використовуйте час мовчання для того, щоб краще подумати і вам, і дитині.
7. Виявляйте щире співчуття й інтерес до дитини, не пере¬творюйте розмови з нею на допит, ставте прості, щирі запитання («Що трапилося?», «Що відбулося?»), які будуть для дитини менш загрозливими, аніж складні розпитування.
8. Спрямовуйте розмову в бік душевного болю, а не від нього, адже ваш син або донька саме вам, а не чужим людям, може повідомити про інтимні, особисті, хворобливі речі.
9. Намагайтеся побачити кризову ситуацію очима своєї дитини, приймайте її сторону, а не сторону інших людей, які можуть завдати їй болю, або щодо яких вона може так вчинити сама.
10.Дайте синові чи доньці знайти свої власні відповіді, навіть тоді, коли вважаєте, що знаєте вихід із кризової ситуації.
11.Ваша роль полягає в тому, щоб надати дружню підтримку, вислухати, бути зі своєю дитиною, коли та страждає, навіть якщо вирішення проблеми начебто не існує. Дитина у стані горя, в ситуації безвиході може примусити вас почуватися безпорадним і дурним, але вам, на щастя, найчастіше і не слід приймати будь-яких певних рішень, негайно змінювати життя або навіть рятувати її - ваш син або донька врятуються самі, варто тільки довіряти їм.
12. І останнє - якщо ви не знаєте, що говорити, не кажіть нічого, просто будьте поруч!
У випадку, якщо існує реальний суїцидальний ризик або вже відбулася спроба, суїцидологи радять батькам таке:
1. Першим кроком у запобіганні самогубства завжди буває встановлення довірливого спілкування.
2. Батькам слід подолати ситуацію, коли необхідність бесіди з дитиною про її суїцидальну спробу загострює їхні власні пси¬хологічні конфлікти або виявляє якісь їхні проблеми. Слід і в цій ситуації віддавати перевагу бажанню поговорити з сином або донькою і водночас - перемогти страх перед цією бесідою, щоб обов'язково відбулося спілкування й обговорення проблеми.
3. Діти у стані суїцидальної кризи стають надто чутливими, особливо до того, як і що говорять дорослі; тому не можна виливати на дитину несвідому чи свідому агресію; іноді корисною стає невербальна комунікація - жести, доторки тощо.
4. Якщо батьки відчувають, що дитина начебто відхиляє їхню допомогу, їм слід пам'ятати, що вона водночас і прагне, і не хоче її; тому для досягнення позитивного результату в діалозі необхідні м'якість і наполегливість, терпіння й максимальний прояв співчуття і любові тощо.
З метою визначення думки учнів щодо можливих причин протиправної поведінки молоді та шляхів її запобігання 26 січня 2018 року Кегичівським районним центром соціальних служб для сім»ї, дітей та молоді проведено анонімне анкетування учнів 10-11 класів Слобожанської ЗОШ на тему:
«Молодь та протиправна поведінка».
В анкетуванні взяли участь 43 учні . Аналіз отриманих результатів показав, що до скоєння протиправних дій підлітка найчастіше спонукають наступні фактори:
- вплив друзів та знайомих(52%)
- бажання розважитись (31%)
- необхідність здобути гроші (17%)
Більшість учнів вважає, що схильність до протиправних дій є набутою під впливом виховання, життєвого досвіду, а не успадкованою. Це підкреслює важливість правильно організованого впливу оточення, зокрема кола спілкування з однолітками.
На думку опитаних підлітків, найбільшимстримуючим фактором , який не дає здійснити злочин, є:
- небажання розчарувати батьків(47%)
- страх перед покаранням(28%)
- усвідомлення відповідальності за своє майбутнє(25%).
Відповідаючи на питання, чия думка є для них найбільш важливою та впливовою, сучасні підлітки стверджують, що найбільше вони прислухаються до думки батьків та найближчих друзів, найменше їх обходить думка суспільно-політичних діячів та представників шоу-бізнесу. Таким чином, отримуємо додаткове підтвердження важливої, навіть визначної ролі, що відіграють батьки, родинне коло в вихованні та формуванні особистості дитини.
Важливою для учнів є також думка однолітків, можливість обговорення з ними хвилюючих актуальних тем. Саме тому найефективнішими заходами профілактики протиправної поведінки підлітки визнають участь у соціальних тренінгахіз залученням відповідних спеціалістів, розбір та інсценування проблемних ситуацій.
Отже, за результатами анкетування з’ясовано, що саме родина є основним чинником впливу на дитину та на її поведінку.Адже вона є тим первинним середовищем, в якому дитина зростає і розвивається. В процесі свого зростання вона й засвоює ті чи іншіморальні принципи, наслідуючи батьків. І особливо небезпечно, коли декларовані батьками моральні принципи розходяться з їхніми реальними вчинками. Ця непослідовність стає причиною порушень довіренихстосунків та ґрунтом, на якому виникають конфлікти та втрата батьківського авторитету. І незважаючи на це, саме бажання не розчарувати батьків є провідним фактором, що стримує від скоєння правопорушень.
Підлітковий період − один із найважчих періодів розвитку особистості, який характеризується потребою у звільненні з-під контролю і опіки дорослих, протестом проти встановлених правил і порядків, спрямованістю до незалежності, самостійності і утвердженні себе як особистості. В цьому віці у 7 разів збільшується кількість негативних вчинків, і у 40 разів зростає кількість невмотивованих вчинків.
Подолання негативних явищ дитячої бездоглядності та безпритульності, попередження вчинення правопорушень неповнолітніми, соціальний захист дітей краще проводити у вигляді профілактичних заходів. Важлива роль у цьому процесі належить і службі у справах дітей.
Основними напрямами роботи є:
• Відвідування неблагополучних, проблемних сімей.
• Виступи на батьківських зборах, консиліумах.
• Участь у проведенні виховних годин на морально-етичні проблеми, проблеми взаєморозуміння, поваги.
• Консультативна робота з учнями, батьками.
• Робота з педагогічним колективом школи: (надання методичних рекомендацій, бесіди, консультації з питань профілактики правопорушень серед неповнолітніх і т.д.).
Саме з метою ефективної реалізації прав та свобод дітей, попередження дитячої бездоглядності, злочинності серед неповнолітніх, узгоджених дій з питань профілактики та запобігання дитячої злочинності, пошуку шляхів зниження зростання злочинів серед молоді та профілактики правопорушень, і на цій основі побудувати таку систему профілактичної діяльності, яка забезпечила б поступове скорочення злочинності, 21 березня 2014 року представниками служби у справах дітей районної державної адміністрації спільно з працівниками та представниками учнівського самоврядування ПТУ № 31 м. Городенка проведено засідання за ”круглим столом“ на тему ” Молодь і протиправна поведінка – долаємо проблеми разом“
Головний спеціаліст служби у справах дітей Гвоздик А.Н. нагадав дітям про види правопорушень та відповідальність за них. Провів виховну та профілактичну роботу з школярами щодо вчинення правопорушень та злочинів, систематичного залишення навчальних закладів, вживання спиртних напоїв та наркотичних засобів, перебування дітей у навчальний і нічний час в комп’ютерних та нічних клубах, правила поводження дітей в розважальних закладах, у громадських місцях, на вулиці без супроводу дорослих.
В результаті проведення заходу, учні не тільки отримали відповіді на всі поставлені ними запитання, а й самі залюбки відповідали на запитання дорослих та активно брали участь у обговоренні порушених проблем.
Під час засідання за ”круглим столом“ були вироблені ефективні підходи до вирішення проблеми правового виховання дітей, зменшення дитячої злочинності та злочинів проти дітей. Також учасники прийшли до висновку, що тільки спільними зусиллями ми зможемо подолати найбільш болючі проблеми в дитячому середовищі, виховувати в дітей почуття відповідальності за свої дії!
Вже після закінчення засідання проводились індивідуальні профілактичні бесіди з неповнолітніми, які перебувають на профілактичному обліку в КМСД Городенківського РВ УМВС. Особлива увага під час бесід з правопорушниками приділялась застереженню від вчинення ними в майбутньому протиправних дій, на небезпеці антисуспільної поведінки, наголошувалось на важливості розуміння перспектив свого життя та шляхів їх досягнення. Також їх попереджено, що у разі невиконання покладених на них судом обов’язків або повторного вчинення кримінального правопорушення їм буде скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлено для відбування призначеного судом покарання у місця позбавлення волі.
Не за горами час, коли учні закінчать навчальний заклад і вступлять у самостійне життя. Від них вимагається успішно займатися дорученою справою, бути відповідальними. Кожного дня, кожної миті людина вибирає між добром і злом. І особливо важливим є зміцнення готовності боротися зі злом, непримиренність до того, що заважає нам жити. Усе це потрібно кожному громадянинові України.
СІМЕЙНЕ НАСИЛЛЯ
Насильство в сім’ї
Що ми зазвичай розуміємо під насильством?
Найчастіше тільки фізичне насильство ми вважаємо насильством.
Нам складно припустити, як часто ми самі демонструємо насильство або стаємо жертвами.
Виявляється, насильство – це ще й:
• Погроза нанесення собі або іншому тілесних ушкоджень;
• Невиразні погрози, як-от: «ти в мене дограєшся!»;
• Погрози піти, забрати дітей, не давати грошей подати на розлучення, розповісти про щось;
• Заподіяння шкоди домашнім тваринам ( щоб помститися партнеру);
• Ламання та знищення особистих речей;
• Використання брутальних слів, лайка;
• Принижування, ображання, постійне підкреслювання недоліків;
• Контролювання, обмеження в спілкуванні, стеження;
• Заборона лягати спати, або насильне позбавлення сну;
• Звинувачування у всіх проблемах;
• Крити кування думок, почуттів, дій;
• Поводження із ним/нею як із прислугою;
• Ігнорування.
Насильством щодо дітей слід вважати:
• Нехтування дитиною;
• Нехтування обов’язків стосовно дитини;
• Відсутність в сім’ї доброзичливої атмосфери;
• Недостатнє забезпечення дитини наглядом та опікою;
• Втягування дитини в з’ясування стосунків між батьками та використання її з метою шантажу;
• Недостатнє задоволення дитини в їжі,одязі, освіті, медичній допомозі, за умови, що батьки матеріально спроможні зробити це;
• Використання алкоголю до втрати самоконтролю над дітьми;
• Нездатність забезпечити дитині необхідну підтримку, увагу, прихильність.
Не складно помітити, що все це не рідкість у наших сім’ях. Ми не розглядаємо це як щось особливе. Так поводилися наші батьки, батьки їхніх батьків. Така поведінка стала для нас звичною. І часто ми просто не замислюємось над тим, як це може вплинути на нас самих і наших дітей.
Коли виникає конфлікт, дорослі часто так захоплюються ним, що думають тільки про те, як відстояти свою позицію. Їм однаково, що відбувається в навколишньому світі. Діти, безумовно, не можуть бути сторонніми спостерігачами.
Чи знаєте ви, що:
• Діти бачать, чують та пам’ятають більше ніж думають дорослі. Нам здається, що дитина в цю хвилину не бере участі в конфлікті (захоплена грою,дивиться телевізор, перебуває в іншій кімнаті). Але насправді діти завжди знають коли батьки сваряться.
• Діти різного віку по-різному реагують, але на всіх дітей, навіть на немовлят, впливає домашнє насильство.
Будь-яке домашнє насильство, не залежно від того спрямоване воно безпосередньо на дитину чи іншого члена сім’ї, травмує дитину!
Як діти реагують на насильство в сім’ї:
Діти зазнають почуття провини, сорому і страху, так, ніби вони відповідальні в насильстві, яке їм доводиться спостерігати.
Діти відчувають сум.
Діти відчувають гнів, тому що вони не спроможні змінити те, що відбувається в сім’ї.
Як ці переживання відбиваються на поведінці дітей?
Вони можуть:
Реагувати надто агресивно;
Не визнавати авторитетів;
Бути пасивними чи пригніченими;
Мати вигляд заляканих;
Скаржитися на головний біль, постійне відчуття втоми, сонливість тощо.
Пам’ятайте!
В сім’ї дитина пізнає, як взаємодіяти з іншими людьми, як ставитися до себе і до оточення, як впоратися з труднощами і, за великим рахунком, що таке життя.
Які уроки може отримати дитина, що стикається з домашнім насильством?
Діти, що були свідками насильства в сім’ї, засвоюють:
1. Насильство – це засіб розв’язання конфліктів або отримання бажаного. Цю навичку вони переносять спочатку в дитячий садок і школу, потім у дружні і близькі стосунки, а потім у свою сім’ю та своїх дітей.
2. Негативні форми поведінки в суспільстві – найвпливовіші. Діти переконуються, що тиск та агресія призводять до бажаного результату, і не шукають інших способів взаємодії з іншими людьми. Вони не знають про те, що можна домогтися бажаного, не обмежуючи прав іншого.
3. Довіряти людям, особливо дорослим – небезпечно. У своїх сім’ях діти не мають прикладу позитивних стосунків. Тому їм складно встановити близькі стосунки з іншими людьми. Вони не спроможні розуміти почуття інших людей.
4. Свої почуття й потреби не можна виявляти відкрито. Дитина не може виявити свої справжні стосунки в сім’ї, тому що до неї просто нікому немає діла, або за цим настане покарання. Врешті-решт вона втрачає цю навичку – виявляти свої справжні почуття.
Дієві негативні почуття – вони привертають увагу, піднімають авторитет – тому тільки їх і варто проявляти.
В результаті дитина:
• Або приховує свої почуття в сім’ї, знаходячи їм вихід на вулиці, в школі;
• Або керується принципом – мовчи, терпи і принижуйся.
У сім’ях, де в стосунках з дітьми переважають контролювання, нехтування дитячими проблемами, тиск приниження один до одного, дитина може вирости агресивною або забитою, такою, яка не вміє постояти за себе. Тому ми повинні частіше думати про те, кого ми хочемо виховати. Ми весь час маємо пам’ятати, що дитина – це наше дзеркало.
Коли дитина стала свідком проявів насильства в сім’ї
1. Допоможіть дитині поділитися своїми почуттями з кимось із дорослих. Дуже важливо, щоб це була людина, якій дитина довіряє. Якщо дитині буде з ким поговорити, її страхи та почуття самотності зменшаться. Слід обов’язково вислухати дитину до кінця, не перебиваючи та не оцінюючи її. Необхідно дати їй можливість просто висловити те, що накопилося в душі. Дуже важливо, щоб дитина зрозуміла, що розповідь про болісні почуття полегшує біль.
2. Обговоріть з дитиною ситуацію, що склалася, її причини, можливі наслідки.
3. Іноді діти вважають себе винними втому, що сталося між батьками. Допоможіть дитині зрозуміти: в тому, наприклад, що батьки сваряться, немає її провини.
4. Якщо ви відчуваєте, що не в змозі допомогти дитині, зверніться до сімейного психолога.
Пам’ятайте!
По-справжньому допомогти дитині ви зможете тоді, коли допоможете собі.
Припинити домашнє насильство можна, навчившись поважати іншу думку, інші індивідуальні особливості, інший стиль поведінки.
Це тільки деякі поради. Спробуйте скористатися ними або знаходьте свої. Не впадайте в розпач, коли щось не виходить. З часом у вас буде виходити краще і краще. Все у ваших руках. Від вас залежить, чи залишиться все як було, чи зміниться на краще.
ДОПОМОГА ДИТИНІ У ПІДГОТОВЦІ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Як допомогти дитині у підготовці домашнього завдання
- Починайте робити уроки завжди в той самий час.
- Провітрюйте кімнату за десять хвилин до початку занять.
- Вимкни радіо, телевізор. У кімнаті, де ти працюєш , повинно бути тихо.
- Уточни розклад уроків на завтра. Перевір. Чи всі завдання записані у щоденнику.
- Приступати до виконання домашнього завдання найкраще через годину- півтори після повернення зі школи. Але в будь-якому разі не можна відкладати це на вечір.
- Прибери зі столу все зайве.
- Прийшов час розпочинати роботу.
Для 7-річної дитини час неперервної роботи - не більше як 15-20 хвилин, на завершальному етапі початкової школи – до 30-40 хвилин. Потім дитині необхідна перерва 5-10 хвилин, під час якої бажано трохи порухатися.
Надавайте дитині емоційну підтримку.
Завдання дорослого - «бути поруч», разом із дитиною радіти її успіхам і переживати її невдачі та труднощі.
ТАЙМ – МЕНЕДЖМЕНТ ТА ЧІТКА ПОСТАНОВКА ЦІЛЕЙ.
ЯК ПОЧАТИ ПЛАНУВАТИ СВІЙ ЧАС?
| Кожен мусить віднайти найбільш ефективні для себе механізми планування та збудувати свою систему. Основне зробити перший крок і не зупинятись коли не відразу все вдається, не опускати рук зі словами: "Це не для мене", а шукати інші шляхи і знову пробувати: бо будь-яка ситуація чи проблема, має, що найменше, два шляхи вирішення. Постановка цілей – це чітке розуміння бажаного результату. Вони мають бути досяжні, реалістичні і визначені у часі. Навіть чітко поставлена ціль – це лише початок. Потрібно розбивати її на задачі, щодня визначати пріоритети, приймати рішення і вчитись на власних помилках, оцінювати досягнуті результати і коректувати власні плани. Нереально домогтися успіху та досягти цілей якщо не планувати свій час. Якщо людина каже, що вона пробувала правильно організувати свій час, але не виходить— це вже дзвіночок про те, що їй змінювати в житті нічого не хочеться, у неї нема конкретних цілей. Творчі особистості кажуть, що спланувати натхнення неможливо. Це неправда. Успішні творчі люди ділилися досвідом, що якщо щодня працювати, натхнення приходить в процесі. Що "краде" наш час? Основні поглиначі часу — інтернет, соцмережі, телефонні розмови, телевізор. Потрібно вирішити для себе, скільки часу можна потратити на користування соціальними мережами в день. Оптимально — на початку дня і наприкінці. Якщо немає бажання відмовитися від серіалів чи фільмів — можна поєднати їх перегляд з корисними справами — прасуванням, прибиранням, приготуванням їжі. Аби винагородити себе цим після серйозної справи. Крадуть час корки, черги, переїзди, очікування. Цей час можна з користю використати. Треба мати в запасі кілька справ чи занять, якими можна цей час заповнити. Це читання книги, аудіокурси іноземної мови, чистка мобільного від старих повідомлень, незначні телефонні дзвінки, написання списку покупок. Щоб визначити свої особисті часопоглиначі спробуйте протягом тижня вести хронометраж –щоденник витраченого часу, в який слід записувати все що займає у вас більше 5 хв. В кінці тижня підсумуйте і зробіть висновки. Стоїте в пробках по 6 годин - їдьте на роботу до час-піку, зависаєте в соцмережах — заблокуйте на робочому місці доступ або ставте будильник. Які обмеження треба ставити для себе? Найважливіше слово у тайм-менеджменті — "НІ". Ми не вміємо відмовляти - вибачаємося, виправдовуємося. А також ми не готові без образ приймати "Ні" від інших. Найбільше це проявляється у колі родини та друзів. Далеко не всі хочуть розуміти, що у вас можуть бути більш важливі справи у той момент коли Вам дзвонить мама. Навчіться вимикати телефон у той час, коли ви працюєте над важким завданням, відпочиваєте з дитиною. Немає незамінних людей, усі питання можуть вирішитися без вас. Успішні люди планують свій день? Успішних людей об'єднує два фактори: чітка постановка цілей, та план на день. У мене була жінка-керівник, яка чітко дотримувалася розпорядку дня, ніколи не спізнювалася, не бралася до нових завдань не закінчивши старих. На її столі ніколи не можна було побачити розкиданих паперів, чи непосортованих на комп'ютері документів. Усі підлеглі наслідували її приклад. Потрібно навчитися делегувати. Якщо хтось може виконати роботу замість вас — доручіть її тій людині. Кожному керівникові слід пам'ятати: все, що можуть зробити підлеглі - мають робити підлеглі. Навіть якщо вам здається, що Ви зробите цю роботу краще і швидше. Жінкам раджу найти прибиральницю, керівникам - секретарів та помічників. Добре створювати про себе міфи. Наприклад про те, що ви ніколи не чекаєте більше 15 хвилин, нехай друзі розкажуть про це знайомим. Або міф про те, що після 6 вечора ви не вирішуєте робочі питання. Згодом це увійде у звичку для всіх і з цим будуть рахуватися. Як правильно розподіляти свої справи?Багато людей скажуть, що найкращі речі відбуваються спонтанно. Але планування дозволяє зекономити час, гроші, нерви. Планувати наступний день потрібно звечора. Запишіть в щоденнику чи органайзері план дня по часу. Треба виділити першочергові і другорядні завдання. Ніколи не можна планувати все впритик. Не варто вписувати нездійсненні справи, знаючи наперед що ви їх не виконаєте. Важку і неприємну справу можна розбити на менші складові. Потрібно приблизно знати час, за який ви можете виконати ту чи іншу роботу. І виходячи з цього планувати. В кінці дня потрібно оцінити зроблене: невиконані справи слід перенести на інший день чи делегувати їх виконання, а за виконані винагородити себе хорошим відпочинком. Над планами часу потрібно працювати регулярно і системно, послідовно доводячи до кінця почату справу. За 21 день вони увійдуть у звичку. За півроку планувати наступний день стане таким ж звичним як робити зарядку. |
Порадник батькам. Вплив комп*ютера на здоров*я дитини.
Комп’ютер сьогодні став важливою і необхідною частиною способу життя і відкриває перед дитиною величезні можливості для саморозвитку та самовдосконалення. Тому не варто позбавляти дітей цих переваг, але щоб робота за комп’ютером не перетворилася на залежність і негативно не позначилась на здоров’ї, але слід пояснити дитині про ризики, які виникають при тривалому сидінні біля монітора, подбати про правильно організоване робоче місце та навчити дитину правил поведінки при роботі на комп’ютері.
Тривала робота за комп’ютером негативно позначається на багатьох функціях нашого організму: нервової діяльності, ендокринної, імунної та репродуктивної системах, на гостроті зору і кістково – м’язевій системі.Гігієнічні рекомендації щодо зайнятості дитини на комп’ютері та зменшення негативного впливу на здоров’я.Обмежити час користування комп’ютером. Використання комп’ютера відповідно до віку дитини становить: діти до 6 років – не більше 20 хв.на день, 7-10 років – до 45 хв.на день, 11-13 років – 1-1,5 години, 14-16 років – не більше 2-х годин на день).Проводити періодичні перерви. Необхідно привчити дитину періодично через кожні 15-20 хв. робити перерви, хоча б на 5 хвилин, а через кожні 45хв. – перерва має становити 10-15 хв. При цьому необхідно включити вправи для профілактики зорової втоми, а також проводити активні рухи для всього тіла та окрему увагу приділяти кистям рук.Правильно облаштувати робоче місце. Необхідно придбати спеціальний стіл та стілець для комп’ютера. Розташувати комп’ютер необхідно задньою поверхнею до стiни в добре освiтленому мiсцi, але щоб на екранi не було виблискування. Стiлець, за яким буде сидiти ваша дитина, обов’язково повинен бути зi спинкою. Висоту стільця треба підбирати таким чином, щоб монітор був розташований не менш, ніж на відстані 50 см від очей, впираючись поглядом безпосередньо в центр екрана. Мiж корпусом тiла i краєм стола повинен залишатися вiльний простiр приблизно 5 см. Руки повиннi вiльно лежати на столi. Пiд ноги можна поставити пiдставку, щоб вони були зiгнутi в колiнних та кульшових суглобах приблизно пiд прямим кутом.Налаштувати монітор в оптимальному світловому режимі. Необхідно вибрати для монітора оптимальну яскравість, контрастність, без мерехтіння зображення. Прослідкуйте, щоб за замовчуванням стояв досить великий шрифт, а на робочому столі була встановлена картинка спокійних кольорів.Проводити комплекс вправ гімнастики для очей. Необхідно навчити дитину робити гімнастику для очей в ході виконання будь якої роботи, де є зорове навантаження, і нагадувати про важливість виконання таких вправ для профілактики порушень гостроти зору.Найпоширеніші серед ризиків щодо здоров’я дитини, які виникають при роботі на комп’ютері:Гіподинамія. Тривале сидіння перед комп’ютером в одній позі замість занять спортом і активними іграми на свіжому повітрі призводить до того, що м’язи слабо розвиваються, дитина стає дратівливою, швидко стомлюється. До того ж сидяче положення негативно позначається на спині та попереку, псується постава.Порушення зору. Постійна напруга зору веде до стомлення очних м’язів, а також негативно впливає на внутріочні судини і сітківку ока.Навантаження на руки. Під час роботи за комп’ютером кисті рук постійно знаходяться в напрузі: вони здійснюють однотипні рухи, довгий час не змінюють позицію. В результаті виникає стійке стомлення м’язів рук, що потім виражається в болях суглобів. Крім того, через порушення кровообігу і погіршення нервової прохідності можлива поява судом, порушення координації пальців.Навантаження на шию. Під час роботи за комп’ютером шийний відділ хребта також знаходиться в постійній напрузі, особливо якщо дитина сидить нерівно. В результаті погіршується кровопостачання мозку, може виникнути кисневе голодування, що проявляється в головних болях.Вплив на центральну нервову систему. Тривале використання комп’ютера може не тільки стати причиною підвищеної стомлюваності і навіть запаморочень, але й викликати інші порушення – сонливість, апатію, неуважність, нестриманість, зниження уваги тощо.Психологічний аспект. Часто діти, захоплені інтернет-спілкуванням, втрачають здатність до живої комунікації – їм складніше знаходити спільну мову з однолітками, нецікавими стають інші прояви активності в дитячому колективі. Дитина замикається в собі і починає уособлюватися.Крім того, на емоційний і розумовий розвиток дитини істотно впливає інтенсивний потік інформації з інтернетної мережі, яка не завжди є корисною та безпечною.Проблеми з харчуванням. Захоплена комп’ютером дитина часто забуває про їжу або і зовсім втрачає апетит. Чи навпаки дитина починає харчуватися неконтрольовано – перекушувати прямо перед монітором і не особливо дбати про якість їжі.Комплекс вправ гімнастики для очей.Швидко покліпати очима, закрити очі та посидіти спокійно, повільно рахуючи до 5-ти.Вправу повторити 4-5 разів.Міцно зажмурити очі, рахуючи до 3-х, відкрити очі та подивитися вдалечінь, рахуючи до 5-ти.Вправу повторити 4-5 разів.Витягнути праву руку вперед і стежити очима, не повертаючи голови, за повільними рухами вказівного пальця витягнутої руки вліво і вправо, вгору і вниз.Вправу повторити 4-5 разів.Подивитися на вказівний палець витягнутої руки на рахунок до 4-х, потім перенести погляд вдалечінь на рахунок до 6-ти.Вправу повторити 4-5 разів.Проводити по 3-4 кругових рухи очима в праву сторону, стільки ж у ліву. Розслабити очні м’язи, подивитися вдалечінь – рахуючи до 6-ти.Вправу повторити 1-2 рази.Порадник для батьків.
Чому важливо навчити дитину дякувати
Вдячність – це те почуття, яке людина вчиться переживати із дитинства , це обов'язкова якість свідомої людини. Вдячність відкриває доступ людині до великої кількості всього того, що її оточує, допомагає пізнати добро у своєму житті. Вдячна дитина відчуває більш глибокий зв'язок з батьками.У результаті, якщо вона може зрозуміти, що багато людей докладають достатньо зусиль заради її ж блага, її життя поліпшується. Відчуйте самі й донесіть до дітей, що вдячність має потужну енергетичну силу і для того, хто дякує, і для того, кому дякують. На жаль, діти часто зростають в оточенні людей, які постійно на щось скаржаться. Справедливо зазначити, що й справді, не все так добре в «нашому королівстві». Утім, відсутність у житті вдячності як ставлення, дії, звички поступово стушовує його кольори — усе стає одноманітним, сіро-чорним. Адже людина не задоволена всім, що відбувається довкола. Скільки цікавих подій не трапилося б у житті, їй цього замало, аби по-справжньому радіти. Ми маємо навчитися самі й навчити дітей помічати добро, яке люди щодня приносять у наше життя, і дякувати за нього. І не важливо, що це — усмішка, послуга, подарунок, підтримка, допомога тощо. Людина, яка спрямовує свою увагу на позитивні сторони життя, менш схильна до стресів і ефективніше знаходить вихід із різних ситуацій. Окрім того, вона виносить із цих ситуацій життєві уроки як ресурс для розвитку.
Усмішку, допомогу, підтримку діти зазвичай сприймають як належне. Тоді як насправді це — прояви доброзичливості, привітності. Слід навчити дітей помічати такі речі. Адже це шлях до формування позитивного мислення, виховання вдячності як особистісної якості. Покажімо дітям, що є багато способів подякувати — слова, добрі справи, подарунки, особливе ставлення. Дітям потрібно розповідати, що дякувати потрібно усім, хто тобі допомагає й підтримує тебе, і ти завжди зможеш розраховувати на допомогу, якщо вона знадобиться ; пояснювати, у яких ситуаціях і як потрібно дякувати.
Вдячність можна виражати різними способами — словами, обіймами, рукостисканням тощо.
Навчити дитину дякувати можна тільки на власному прикладі. Діти схильні наслідувати те, що бачать удома. Не забувайте дякувати дітям за допомогу, чоловіку або дружині за смачну вечерю, , продавцю за доброзичливість. Не соромтеся дякувати дітям і помічайте будь-які дрібниці з боку малюка. Сам позбирав в корзину іграшки без нагадування,або нагодував папужку,розклав тарілки на стіл , приніс вам серветку . Прямо зараз знайдіть, за що ви можете сказати спасибі своєму синові або доньці. Ви помітите, як змінюється ваша дитина, як йому самому захочеться робити більше добрих справ. А незабаром вона почне цінувати все, що робите для нього ви. Саме на це спрямовує одна із тем курсу «Дошкільнятам освіта для сталого розвитку» Дитина повинна навчитися просити про допомогу, коли їй це необхідно і подякувати за неї. Коли дітей заохочують усвідомлювати радість і щедроти життя, вони стають більш вдячними так само, як і дорослі.
Можна вдома придумувати з малюками різні ігри та корисно проводити час :
1)«Моє сердечко»
Виріжте з картону декілька сердечок і напишіть на кожному слова подяки , задаючи запитання малюку. Наприклад : «За що і кому ти б сказав спасибі?»,«З ким ти товаришував сьогодні і провів чудово день?»
«Кому ти хочеш подарувати це сердечко?»
2) «Добрі справи»
Час від часу влаштовуйте з дітьми день добрих справ, коли ви будете допомагати іншим людям. Можна разом з малюками нагодувати пташок або безпритульних тварин, підмести сходовий майданчик або допомогти літній людині у магазині . Якщо ви вирішили віддати старі речі в дитячий будинок або старі іграшки у менш забезпечену сім'ю, зробіть це разом із дитиною.
3) «Сюрприз»
Показуйте дитині, як добре ділитися з іншими. Це можуть бути речі, солодощі, зроблені своїми руками подарунки, компліменти. Збираєтеся в гості до бабусі - запропонуйте дитині заздалегідь намалювати для неї листівку або приготувати подарунок. Малюка пригостили цукеркою? Запропонуйте пригостити половинкою сестру чи брата.
4) «Чудові хвилини мого життя»
Важливо помічати життєві дрібниці. Сьогодні світить сонечко . Ми йому скажемо спасибі , що ми можемо піти гуляти. Дякуємо курочці, що вона нам знесла яєчко. Дякую другові, що дав покататися на велосипеді, або погратися своєю іграшкою.
5) «Сімейна традиція»
Заведіть у родині традицію щодня за щось дякувати одне одному. Нехай малюк теж знайде щось, за що він вдячний. Так він ще раз насолодиться приємним моментом. До того ж, прояв вдячності піднімає настрій.
6) «Спасибі цьому дню»
Візьміть за правило в кінці кожного дня, перед сном, згадувати разом з дитиною приємні моменти, за які вона може комусь подякувати. Тато купив нову іграшку , бабуся спекла пиріг , чудово виступив на святі в дитячому садочку і т. д. Це можуть бути різні події, враження.
7) «Фотоальбом приємних спогадів»
Вклеювати в альбом різні фотографії (відпочинок на річці ; в гостях у бабусі ; день народження у друга; виготовлення поробок і т.д. ) і написати під ними «Кому я був вдячний», «За що мені дякували»
8) Книги, казки, вірші, пісеньки. Зараз вибір літератури дуже великий, і є можливість підібрати те джерело, яке сподобається саме вашій дитині. Віршик чи пісенька по дорозі в дитячий сад, казка на ніч - це ненав'язливі і цікаві форми.
9) Всесвітній день "Дякую"
Часто в повсякденному житті сенс слів затирається, «змальовується», ми вимовляємо їх механічно і вже не дуже розуміємо, що ж саме ми говоримо і що під цим мається на увазі. Всесвітній день "Дякую", що відзначається 11 січня - хороший привід задуматися про це і сказати усвідомлене «Дякую» всім, хто його заслуговує.
Вчити говорити спасибі просто, але неможливо змусити дітей відчувати себе вдячними. Зате можна сформувати в дитини здатність аналізувати і цінувати! Завдяки цьому батьки не тільки зроблять їх щасливими, але і забезпечать собі повагу і гідну старість. Пам’ятайте, що доля дитини в першу чергу залежить від вас. Зробіть правильне вкладення в її розвиток і будьте впевнені, що в майбутньому вона буде вам дуже вдячна.
І пам’ятайте « Дякувати — приємно!»
«Я дякую»
Я дякую за те, що настав ранок.
Я дякую мамі за смачний сніданок.
За те, що я народився!
За те, що я живу!
За те, що разом з татом
І з своїм старшим братом
Гуляємо по доріжці,
І втомилися наші ніжки.
Я дякую бабусі за прочитану казку,
А дідусеві за корисні підказки.
Я дякую другові, що мав змогу
Надати мені вчасно допомогу.
Я дякую сонечку за тепло,
Всім людям дякую за добро.
Дякую квіточці, що цвіте,
Дякую травичці, що росте.
Дякую пташці, що в саду співає
І весело нас розвеселяє.
Я дякувати буду щодня,
І яскравішим стане моє життя.
Казка про Назарчика , який навчився ділитися іграшками і говорити «Дякую»
Жив –був хлопчик Назарчик. Всі його дуже любили: мама, тато, бабусі, дідусі .А Назарчик , як і всі маленькі діти, найбільше любив гратися іграшками. Їх у нього було дуже багато: м’ячики ,кубики, машинки ,м’які білочки і зайчики, собачки і ведмедики, кішечки і конячки, навіть були і ляльки. А ще багато книжок, альбом для малювання, конструктор, пазли. Назарчик грався цілий день .Щодня батьки купували йому якусь нову іграшку. Спочатку хлопчик був зовсім маленьким , а потім ріс-ріс і підріс. Та так підріс , що можна тепер йому було в садок йти з дітками гратися. Мама і тато так зраділи, що Назарчик вже великий.
Наступного дня хлопчик вперше в садок пішов, і так йому там сподобалося, що навіть йти додому не хотів. Грав з іграшками, їв смачну кашу. Діти в садочку пригощали Назарчика печивом, цукерками, ділилися з ним іграшками. Та ніколи нікому Назарчик не говорив чарівного слова «Дякую». «Навіщо говорити «дякую», коли мене всі люблять, купляють мені все ,чого забажаю»,- думав хлопчик.
Одного разу мама йому поклала в рюкзачок його улюблені ігращки , щоб Назарчик грався ними з дітками в садочку.Та де там, він навіть не відкривав рюкзачок. «Це мої іграшки, і ніхто ними ,окрім мене, не повинен гратися »,-думав Назар. Він присів на лавочку і засумував . Діти в садочку весело і приємно проводили час .Вихователька намагалася залучити хлопчика до ігор з дітками, та Назар вперто не хотів.
І раптом хлопчик відчув , що хтось стоїть поруч з ним. Це було дуже маленька істота, зростом як яблучко .
– Ти хто? – запитав Назарчик.
– Я –Впертулька , – відповіла істота.
– А звідки ти взялася? Щось я тебе раніше не бачив , – поцікавився хлопчик .
– Ти й не міг мене раніше бачити. Я приходжу тільки до тих, хто ображається ,хто жадібний, хто не вміє говорити «чарівні слова» – пояснила Впертулька .
– Тому я до тебе і прийшла. І тепер я буду дружити з тобою. А ти будеш робити те, що я скажу. Добре?
– Добре, – відповів хлопчик і запитав : – А що треба робити?
– По-перше, не дружи більше ні з ким.
-Іграшками не ділися.
-Чарівні слова ніколи не говори.
Хлопчик сидів з Впертулькою на лавочці ,не посміхався, і навіть зробився непривітним і злим. Відвернувся Назарчик від Впертульки і подивився в інший бік. І стало йому так сумно: його друзі бігають, грають всі разом, а він тут з цією Впертулькою один!
Аж раптом заплакав дуже сильно хлопчик Анрійко.У нього зламалася його улюблена іграшка-машинка. Назарчик підбіг до Андрійка і почав його втішати. «Не плач, подивися, скільки в мене в рюкзачку машинок. Давай разом гратися !»,-сказав він. «Щиро дякую»,-відповів Андрійко. Назарчикові стало так приємно, що він аж захотів обняти Андрійка. «Таке простеньке слово «Дякую»,
а як від нього стає приємно. Цікаво, коли я почну говорити «дякую», як люди до мене будуть ставитися?»,-подумав Назарчик.
Так з’явився у нього друг Андрійко , такий веселий хлопчисько з кучериками. Цілими днями вони разом грали .Назар сідав на одному кінці кімнати і штовхав Андрійкові велику вантажівку. Андрійко ловив її, навантажувала в кузов кубики і відправляв до Назара, а він будував велику вежу. Весело їм було разом. Навіть засинати було не нудно, бо ліжечка стояли поряд, і вони разом закривали очі і спали.
З тих пір Назарчик навчився всім дякувати за подарунки, добрі вчинки, приємні слова. «А де ж поділася Впертулька???Мабуть образилася і зникла, бо в мене з’явилося багато друзів»,-радів хлопчик.
Як виховати в дитині повагу до тих,
хто її оточує
Одні з найбільших труднощів, з якими зіштовхуються сучасні батьки – це виховання поваги в дітей. Ви не зможете вирішити цю проблему, просто сказавши своїй дитині: «Поважай інших людей, це важливо». Щоб розвинути повагу в дитини, одних слів недостатньо. Коли ми поважаємо когось, це означає, що ми цінуємо його й добрі до нього. Коли ми цінуємо своїх друзів, ми люб'язні з ними. Коли ми цінуємо своїх сусідів, ми не розкидаємо сміття у дворі. Хоча іноді буває важко чітко визначити, що таке повага, потрібно навчити дітей поважати себе й тих, хто їх оточує.Коли ви чекали народження дитини, імовірно, ви були дуже схвильовані. Ви читали книги та переглядали сайти про догляд за дітьми й годинами обговорювали, яке ім'я їй вибрати, які шпалери поклеїти в дитячій кімнаті. Коли дитина народилася, ви, швидше за все, так були зайняті доглядом за нею, що вам довгий час не спадало на думку прищеплювати їй такі цінності, як повага до свого оточення.
Деякі батьки не надають цьому значення до підліткового віку, коли дитина переживає бунтарський період. На жаль, зазвичай у цьому віці вже пізно вчити дитину поваги. Перш ніж настане складний період у її житті, подбайте про те, щоб вона зрозуміла цінність і важливість поваги до тих, хто оточує.
Демонструйте повагу
Діти найкраще вчаться, наслідуючи інших. З раннього віку ваша дитина переймає вашу поведінку. Якщо ви самі ставитеся з повагою до навколишніх, ваша дитина навчиться чинити так само. І навпаки, якщо ви розмовляєте з іншими людьми зверхньо або ігноруєте їх думку, дитина успадкує таку вашу поведінку.
Хоча ніхто з батьків не ідеальний, подумайте про те, що ваша поведінка говорить про вас. Ви любите сперечатися? Ви буваєте нестримані? Ви розгнівані й любите стояти на своєму? Або, можливо, ви готові прийти на допомогу іншим? Ви прибираєте після себе? Ви не розкидаєте сміття? Є багато способів проявити повагу до інших у повсякденному житті, тому не уникайте роздумів про те, як ви виглядаєте в очах дитини, якими б важкими для вас ці роздуми не були.
Говоріть з дитиною про повагу
Поясніть дитині, що означає поважати інших. Навіть у дошкільному віці дитина може це зрозуміти. Ви можете почати з найпростіших речей, наприклад, з того, що повага означає не брати без дозволу чужих іграшок і ділитися своїми. Згодом можна пояснити дитині, чому потрібно бути ввічливим і добрим у ставленні до інших.
Коли ви розмовляєте з дитиною про повагу, а не просто говорите їй, щоб вона шанобливо ставилася до людей, вона почувається більш комфортно, адже так вона має можливість ставити вам запитання й дізнаватися, що ж насправді означає повага до тих, хто оточує.
Показуйте дитині приклади поваги з життя
Переконайтеся, що ви показуєте дитині достатньо прикладів шанобливого ставлення до людей. Багато хто думає, що знає, як шанобливо ставитися до людей, але насправді це не так. Подумайте, чи знають ваші діти, як виявляти повагу. Якщо ні, обговорюйте з ними приклади з життя. Вам не потрібно нічого вигадувати - просто розкажіть їм про випадки поваги й неповаги, з якими ви зіштовхнулися протягом дня. Так діти швидше навчаться шанобливої поведінки.
Хоча виховувати дитину іноді буває важко, важливо не уникати проблем, а поступово вирішувати їх. Повага до людей - одне з таких складних питань. Усі батьки бажають дитині найкращого, тому переконайтеся, що ви виховуєте в дитині повагу до інших з ранніх років. Це принесе їй велику користь у майбутньому.
ВПЛИВ СТРЕСУ НА ДИТИНУ
Стрес – це реакція організму на подразнення, де подразником є ситуація. Більшість дітей сьогодні перебуває під впливом стресу, оскільки посилюється психічна діяльність дитини у зв’язку з необхідністю засвоєння і переробки великого обсягу інформації (інформаційний стрес). Виникає перенапруження фізіологічних систем організму під впливом емоційних чинників (емоційний стрес).У невеликих кількостях стрес може бути «позитивним». Але надмірний стрес – «токсичний» і може вплинути на поведінку дитини, її працездатність, здоров'я, взаємини з оточенням і в родині.
ПРИЧИНИ СТРЕСУ У ДИТИНИ:
✴патологічні спадкові фактори;
✴особливості особистості;
✴вік (юнацький, пізній);
✴особливі періоди життя;
✴тяжкі «удари долі» (смерть чи розлучення);
✴негативні потрясіння;
✴стихійні лиха;
✴нездатність чи втрата довірливих взаємовідносин зі своїм близьким оточенням;
✴низький рівень чи відсутність соціальної підтримки;
✴фізичні та емоційні перенапруження під час навчання;
✴великі зміни в сім'ї (розлучення, переїзд або навіть народження нового члена сім'ї);
✴надмірно щільний графік (навчання, зайняття спортом, відвідування гуртків тощо) і невеликій перепочинку між різними видами зайнятості.
✴психологічний тиск на самого себе (людина-«приклад» у всьому і боязнь робити помилки);
✴шкільний стрес (страх покарання та отримання незадовільної оцінки, нездатність засвоїти шкільний матеріал, перевтома під час навчальних занять);
ОЗНАКИ СТРЕСУ ДЛЯ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ:
✳помітне погіршення шкільної успішності;
✳збільшення часу занять при зниженні результатів;
✳виражене засмучення або хвилювання: небажання іти до школи, йти спати або приймати участь в спільних заняттях;
✳постійні нічні кошмари;
✳провокаційна поведінка: неслухняність непокора дорослим, агресія (довше одного місяця);
✳часті спалахи роздратування.
ДЛЯ ДІТЕЙ СЕРЕДНЬОГО ТА СТАРШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ:
✳зміни в шкільній успішності;
✳вживання алкоголю або наркотиків;
✳зміни в режимі сну або харчування;
✳часті скарги на фізичний стан;
✳одержимість питанням своєї ваги: невиправданий страх ожиріння;
✳часті прояви агресії або жорстокості.
✳Також можливі зміни що впливають на особисті якості людини що пережила психологічну травму. В такому випадку під травмованою особистістю матимемо на увазі таку особистість, яка не просто сформувалась під впливом травматичного стресу коли-небудь пережитого, але яка стала вважати позитивними патологічні зміни які відбулися з нею, також знаходити певну психологічну корись в цьому, іноді навіть цим пишатись.
ЯК ВИ МОЖЕТЕ ДОПОМОГТИ СВОЇМ ДІТЯМ
1. Поговоріть зі своїми дітьми
Перший крок до допомогти своїм дітям – це зрозуміти, що їх турбує, і підтримати їх. Таким чином, ви можете боротися зі стресом у джерела його витоку. Більш того, таке спілкування з вашими дітьми показує, що з вами можна поговорити і довіряти вам.
2. Грайте зі своїми дітьми
У наші дні діти проводять все менше часу за грою. Фізичні вправи на свіжому повітрі природним чином знімають стрес, випускаючи гормони гарного самопочуття, названі ендорфінами. Діти, які більше тренуються, як правило, їдять краще, більш продуктивні в класі.
Тому, вийдіть на вулицю і грайте зі своїми дітьми. Йдіть в парк. Вирушайте в похід. Грайте в футбол. Як додатковий бонус ви зміцните свої відносини з ними, що також сприятиме зниженню стресу.
3. Запишіть своїх дітей на уроки музики
Музика має сильний зв'язок з нашими емоціями. Відтворення і створення музики діє як ліки, які можуть допомогти знизити кров'яний тиск і зменшити частоту серцевих скорочень, щоб зменшити стрес, депресію і занепокоєння.
Слухайте музику, коли прибираєте чи допомагаєте з домашнім завданням, або відвідуйте концерти зі своїми дітьми.
4. Заохочуйте сон
У наші дні дедалі менше дітей висипаються. Частково ця тенденція пов'язана зі збільшенням екранного часу. 40% дітей мають телевізор або iPad в своїй спальні, а 57% не мають регулярного сну. Це призводить до того, що 60% дітей недосипають. Дослідження показують, що це може дуже вплинути на збільшення дратівливості та стресу.
Норма сну залежить від віку вашої дитини. Малюки повинні спати від 11 до 14 годин на добу, дошкільнята – від 10 до 13 годин, а діти шкільного віку – від 9 до 11 годин на добу. Підлітки повинні спати не менше 8-10 годин щоночі. Переконайтеся, що ваші діти сплять за розкладом і розуміють важливість сну. Сімейна вечеря або вечір сімейного кіно може допомогти зняти стрес або запобігти стресу.
5. Будьте зразком для наслідування. Дитина дивиться на вас як на зразок здорової поведінки. Робіть все можливе, щоб тримати свій власний стрес під контролем і управляти ним здоровим способом. Будьте уважні, які телевізійні програми, книги та ігри дивляться, читають і грають маленькі діти. Новинні передачі і жорстокі шоу або ігри можуть викликати страх і занепокоєння.
6. Тримайте вашу дитини в курсі очікуваних змін, таких як робота або переїзд.
7. Вчіться слухати.
Слухайте свою дитину, не критикуючи її і не намагаючись вирішити проблему одразу. Замість цього працюйте зі своєю дитиною, щоб допомогти їй зрозуміти і вирішити те, що її засмучує. Створіть почуття власної гідності дитини. Використовуйте підтримку і прихильність.
8. Використовуйте похвалу, а не покарання. Постарайтеся залучити вашу дитину в діяльність, в якій він може досягти успіху.
Надайте дитині можливість робити свій вибір самій і мати певний самоконтроль у своєму житті. Чим більше ваша дитина відчуває, що вона сама контролює ситуацію, тим краще буде його реакція на стрес.
ЗВЕРНІТЬСЯ ДО ПСИХОЛОГА якщо ваша дитина:
✴стає замкнутою, більш нещасною або пригніченою;
✴є проблеми в школі чи спілкування з друзями або родиною;
✴не в змозі контролювати свою поведінку або гнів.
Джерело: Центр громадського здоров'я МОЗ України
ФРАЗИ, ЯКІ ВАРТО ГОВОРИТИ ДИТИНІ ХОЧА Б РАЗ У ДЕНЬ
| Фрази, які варто говорити дитині хоча б раз у день Я зібрала для вас 66 фраз, які варто говорити своїй дитині. Якщо ви візьмете за звичку хоча б раз у день сказати щось із цього списку, ваші дітки почуватимуться значно щасливішими. Пам’ятайте, дитині потрібна увага, а не дорогі іграшки. 1. Я вдячна/-ий тобі. 2. Я пишаюся тобою. 3. У твоїх словах є сенс. 4. У тебе чудові ідеї. 5. Мені подобається бути твоєю мамою/татом. 6. Тобі не обов’язково бути ідеальною/им, щоб бути великою/-им. 7. Твоя думка важлива. 8. Ти — важлива/-ий. 9. Ти моя улюблена/-ий. 10. Я вірю тобі. 11. Я вірю в тебе. 12. Без тебе наша родина не була б такою ж. 13. Ти цінна/-ий. 14. Ти можеш сказати «ні». 15. Ти можеш сказати «так». 16. Я знаю, ти зробила/-в усе можливе. 17. Ти мала/-в рацію. 18. Я приймаю тебе такою/-им, яка/-ий ти є. 19. Давай спробуємо твій спосіб. 20. Ти – потрібна/-ий. 21. Ти варта/-ий цього. 22. Ти робиш мене щасливою/-им. 23. Мені подобається твоя креативність. 24. Мені з тобою весело. 25. Не можу дочекатися, щоб почути це. 26. Не бійся бути собою. 27. Ти граєш важливу роль. 28. Я обожнюю проводити з тобою час. 29. Ти цікава/-ий. 30. Мені подобається дивитися на світ твоїми очима. 31. Це добре, що ти допитлива/-ий. 32. Мені подобається, як ти розповідаєш історії. 33. Те, що ти зробила/-в, — дивовижно. 34. Я обожнюю тебе. 35. Це чудове питання. 36. Твоїм друзям пощастило з тобою. 37. Я довіряю тобі. 38. Це був дійсно вдалий вибір. 39. Я щаслива/-ий бачити тебе щасливою/-им. 40. Бути твоєю мамою / татом — моя улюблена робота. 41. Я щодня дізнаюся від тебе нові речі. 42. Ти робиш мене кращою/-им. 43. Ти — хороша дівчинка / хлопчик. 44. Дякую за те, що ти є. 45. Я така рада/-ий, що ти тут. 46. Маєш чудовий вигляд. 47. Я розумію тебе. 48. Спостерігати, як ти ростеш — суцільне задоволення. 49. Це було справді відважно. 50. Я пробачаю тобі. 51. Я ціную тебе. 52. Ми всі робимо помилки. 53. Так, я теж. 54. У тебе дуже добре це виходить. 55. Спробуй ще раз завтра. 56. Ніхто не ідеальний. 57. Мені подобається, як ти сказала/-в це. 58. Ти не будеш подобатися всім, і це нормально. 59. Тобі так добре це вдалося. 60. Я слухаю. 61. Це точно. 62. Ти прекрасна/-ий всередині і зовні. 63. Я люблю тебе. 64. Я ніколи не перестану любити тебе. 65. З тобою все гаразд. 66. Ти наповнюєш моє сердце. |
Наркоманія - шлях в безодню!
В сучасних умовах великого значення набуває боротьба з наркоманією – потворним явищем, що наносить непоправної шкоди здоров’ю, призводить до деградації особистості, згубно впливає на виховання дітей, на їх майбутнє, наносить надзвичайну матеріальну і моральну шкоду суспільству.
У нас час в багатьох країнах алкоголізм і наркоманія перетворилися в справжню епідемію, що забирає життя десятків тисяч життів, калічить мільйони доль. Причому останні десятиліття позначені не лише зростом наркоманії, а й значним її «помолодшанням». Все більше випадків наркоманії трапляється серед молоді і підлітків. Продовження тут
Ранні ознаки наркоманії: рекомендації батькам та педагогам. Переглянути тут
Торгівля людьми - що потрібно знати
Серед найголовніших порушень прав людини у сучасному
світі актуальним залишається злочин,
який має багато назв: біле рабство, торгівля людьми, контрабанда людей.
Торгівля людьми є однією зі сфер
кримінального бізнесу, що розвивається найбільш стрімкими темпами у світі. У 2000 р ООН визнала торгівлю людьми сучасним
рабством. Продовження ТУТ
Найдивніші професії світу
МИСЛИВЕЦЬ ЗА МУРАХАМИ
Сьогодні дуже популярні мурашині ферми, створені в штучних умовах. Їх роблять для того, щоб в домашній обстановці спостерігати за життям мурах. Збирати особин серед диких мурах довіряють спеціально навченому ловцю. Він обов'язково повинен досконально знати особливості цих комах, вміти ловити їх дбайливо і безпечно.
ПРОДАВЕЦЬ МРІЙ
Мрієте стати на одну ніч великим актором? Керувати літаком? Познайомитися за 20 днів з 20 дівчатами з 20 різних країн? Одна з чиказьких компаній займається втіленням в життя будь-яких фантазій і бажань своїх клієнтів. Все що треба - це прийти до їхнього офісу, розповісти, про що ви мрієте і заплатити суму, яку назвуть фахівці. Однак пам'ятайте, що мінімальна вартість втілення мрії становить 150 тисяч доларів.
ВИЙМАЧ МОЗКУ
Неважко здогадатися, що місцем роботи людини, що володіє настільки специфічною професією, є бійня. Обов'язки полягають у наступному: з голови забитої тварини акуратно вийняти мозок, який після направляється до ресторанів.
СПРОСТЕРІГАЧ ЗА ФАРБОЮ
Ця робота здається однією з найбільш нудних у світі і можливо так воно і є. 34-річний доктор Томас Кервен, протягом свого робочого дня ретельно спостерігає за тим, як сохне фарба, стежить як змінюється її колір і текстура. Доктор повинен дати гарантію, що фарба є довговічною і не облупиться в найближчі терміни.
ПЕРЕГОРТАЧ ПІНГВІНІВ
Ці люди працюють в Антарктиді і рятують бідних птахів, які задивляються на літаки і падають на спину. Адже за своєю природою пінгвіни не здатні самі підніматися.
ПРОФЕСІЙНА СОНЯ
Поспати на роботі - мрія кожного. А іноді за свій денний сон можна навіть отримати гроші. Йдеться про учасників наукових досліджень процесу сну. Інший спосіб заробити своїм сном є у нью-йоркському музеї сучасного мистецтва. Там є навіть штатні посади для жінок, які випивають снодійне і сплять як виставкові експонати.
ПРИБИРАЛЬНИК НА АТРАКЦІОНАХ
Обов'язки 22-річного Риса Оуена, який працює в парку розваг - ліквідація того, що з себе в захопленні вивергають надмірно вразливі люди, що катаються на американських гірках. Хоча така робота у багатьох і викликає огиду, самому хлопцеві вона подобається. Перш за все - непогана зарплата, адже мало хто згоден виконувати такі обов'язки. Та й у вихідні або обід можна безкоштовно покататися на численних каруселях та атракціонах парку.
ДЕГУСТАТОР СОБАЧОГО/КОТЯЧОГО КОРМУ
Напевно, ніхто і ніколи б не подумав, що корм для тварин пробує ще хтось, крім самих тварин. А звідки тоді взялося опис кормів, про який так красномовно говорять в рекламі? Вимоги до цієї професії прості: бути здатним з'їсти котячий або собачий корм, після цього прокоментувати його запах, смак і консистенцію, розповісти, наскільки він схожий на натуральні продукти.
ЛЮДИНА-ЛЯКАЛО
Мабуть, одна з найдивніших професій. Проте, молодий чоловік з висшою освітою, влаштувався саме на цю роботу. У його обов'язки входить відлякувати місцевих птахів за допомогою акордеона і дзвіночка, при цьому він повинен носити яскраво-помаранчеве пальто. За цю виставу йому платять 250 фунтів стерлінгів на тиждень.
ТРАМБУВАЛЬНИК В МЕТРО
У години пік в в метро Японії накопичується велика кількість людей, пасажиропотік істотно зростає, не всі бажаючі можуть поїхати. На допомогу людям які не зуміли втиснутися в переповнений вагон приходять трамбувальники. Це міцні чоловіки, чиє завдання швидко «утрамбувати» людей в вагон поїзда, і дати команду машиністу їхати. Найчастіше це студенти, які офіційно перебувають в штаті і пишаються своєю роботою.
ВИЗНАЧАЛЬНИК СТАТІ КУРЧАТ
Дуже затребувана спеціальність на багатьох західних птахофермах. В обов'язки фахівців даної спрямованості входить безпомилкове визначення статі курчат, по досягненню ними віку 1 день. Професії відводиться важливе місце в роботі всієї птахофабрики, оскільки від статі курчат залежать їх умови утримання і харчування.
НЮХАТЕЛЬ ЯЄЦЬ
У деяких кондитерських є, так звані, «нюхателі яєць». Вони стежать за тим, щоб протухнуті курячі яйця не використовувалися для виробництва кондитерських виробів.
ТЕСТУВАЛЬНИК МАТРАЦІВ
Хто з нас в дитинстві не любив пострибати на ліжку? Правда тоді батьки нас за це лаяли, а ось цим людям платять за це гроші! Вони працюють на фабриці з виробництва матраців і стрибають по ним скільки завгодно.
ДОЯР ОТРУЙНИХ ЗМІЙ
Оскільки отрута змії використовують у виробництві багатьох медичних препаратів, професія доярів змії - сьогодні не рідкість. Але щоб отримати отруйну речовину з «повзучої», необхідно володіти певними знаннями. Професія вкрай небезпечна. Будь-якої хвилини дояр, зробивши щось не так, ризикує своїм життям. Однак стрес компенсується хорошим окладом.
ТОЙ, ХТО НАЗИВАЄ СУКНІ
Людина цієї професії вигадує гучні назви для одягу нової колекції. «Краплі крові на Гарібальді», «Рисовий пудинг Джавахарлава», «Спокуса принца Богеми» і навіть «Хіппі-хлопець, візьми мене!» - Це його рук робота.
ПРОДАВЦІ СЛІЗ
В азіатських країнах люди звикли стримувати себе, тому похорон обслуговують спеціальні голосільниці. Ціни на послуги такого персоналу виглядають приблизно так: плач - 1 монета; плач з підвиванням - 3 монети; надривний плач з підвиванням і падінням на коліна - 7 монет; ридання з биттям себе в груди, розриванням одягу і катанням по землі - 20 монет. Перед початком роботи необхідно здати тест на знання традицій, уміння драматично ридати і моментально заспокоюватися.
ЗАПАХОЗНАВЕЦЬ
Вакансія запахознавця відкрита в деяких компаніях, що займаються виробництвом дезодорантів. Дивно, але відбір туди досить строгий: годиться ця робота тільки для некурящих жінок у віці, так як їх ніс розбирається в запахах найкраще. Жінки наносять дезодорант на пахви учасників експерименту і протягом дня стежать, як змінюється запах, тим самим готуючи продукцію провідних брендів до подальшого потрапляння на прилавки магазинів.
ТЕСТУВАЛЬНИК ВОДНИХ ГІРОК
Основний витратний матеріал на цій роботі - плавки. Вони протираються зі страшною швидкістю, адже тут головна робоча зброя - це сідниці. А сідниці Тома Лінча знають у всьому світі всюди, де є аквапарки. Своєю 5-ю точкою він протестував сотні гірок, записуючи при цьому свої почуття в спеціальні формуляри.
ПИСЬМЕННИК ПЕРЕДБАЧЕНЬ ДЛЯ ПЕЧИВА
Популярні в усьому світі печеньки з прогнозами потребують регулярного і правильного складання цих самих прогнозів. Їх автор неодмінно повинен мати хорошу фантазію, адже пророцтва мають бути чіткими, цікавими, різноманітними і незвичайними. На перший погляд робота здається легкою, але спробуйте придумати хоча б сотню подібних прогнозів.
ПІРНАЛЬНИК ЗА М'ЯЧАМИ ДЛЯ ГОЛЬФУ
Зазвичай гольфом займаються важливі і заможні люди, які не стануть лізти в струмок або озеро за м'ячем. Для цього є спеціально підготовлені співробітники. Водолази за м'ячами для гольфу не тільки допомагають багатим криворучкам, але ще і підробляють продажем вживаних інструментів для цієї гри. Кожен піднятий з дна м'ячик оцінює в 6 центів, а річний дохід від продажу речей може становити до 100 тисяч доларів!
РОЗРІВНЮВАЧ ЗМОРШОК
Елітні магазини взуття, в яких вартість пари туфель досягає декількох тисяч доларів, наймають спеціальних людей. У них всього один обов'язок - розправляти взуття, яке міряли покупці - що б на ньому не з'являлися зморшки.
ЛЮДИНА, ЩО ВІДСТОЇТЬ ЗА ВАС ЧЕРГУ
Відверто порадіти можна за британців. У країні з'явилася контора, що пропонує послуги спеціально навченого «стояльника» у чергах. Послуги коштують не дешево - майже 40 баксів на годину. Якщо врахувати, що кожен англієць за своє життя стоїть у черзі більше року, то економія на обличчя!
ТОП-10 новітніх професій
Нещодавно, оператор друкарської машинки був доволі затребуваним фахівцем, але тепер вам навряд чи заплатять за найпростіші навички роботи з технікою. Те, що раніше вміли одиниці - сьогодні вміють всі, та мало хто знає що потрібно вивчати прямо зараз, щоб не залишитися на узбіччі працевлаштування вже у найближчому майбутньому.
Кібердвірник. Це слово звучало ще на початку 60 років минулого століття в повісті фантастів братів Стругацьких: «Тим часом навколо бігають неймовірно складні кібердвірники, кіберсадівники, кіберпоглиначі-мух-та-гусениць, кібертворці-бутербродів-з-шинкою-та-сиром. Але ж це дико», - вигадували письменники.
50 з гаком років тому префікс «кібер» був куди більш незрозумілим та лякаючим, ніж зараз. Сьогодні ж, у нас існує цілий відомчий орган - Кіберполіція, а професія кібердвірника стала сучасною реальністю.
Простіше кажучи, кібердвірник - це фахівець із комп'ютерної безпеки. Перенісши своє життя в інтернет, людина і там примудрлася залишати після себе гори сміття, в цьому випадку інформаційного. Як наслідок, виникла потреба в людях, які будуть це сміття ліквідувати, звільняти простір та вирішувати, що можна прибирати, а що - ні.
Можливо, з таким форматуванням традиційної професії, тепер люди по праву оцінять життєво важливу працю вуличних санітарів.
IT-проповідник
Попри всюдисущий прогрес, в світі завжди залишиться частина людей, вороже налаштованих проти нових технологій. Прихильники теорій змови і представники ультраконсервативних світоглядів не дозволять собі довіритись речам, яких вони не розуміють.Для роботи з такими людьми вже придумали відповідних фахівців. Подібно церковним священикам, проповідники інформаційних технологій будуть спілкуватися з користувачами комп'ютерних продуктів, навчати та пояснювати суть нових програм, просувати сучасні ідеї та, що називається, скорочувати цифровий розрив серед населення.
Сьогодні, предмети медіакультури і культури інформаційних технологій вже викладаються у деяких школах та університетах, а вже до 2020-го ця сфера чекає на своїх ідеологічних фахівців.
Попереджувач системних екологічних катастроф
Ще одна професія, пов'язана зі сміттям, але тепер уже справжнім. Кількість органічних і неорганічних відходів стає справжньою загрозою людству. Врятуватися від продуктів виробництва homo sapiens стає все складніше, що раз по раз призводить до неминучих лих та катастроф.
Вчені вирішили створити, свого роду, підвид екологів, котрі повинні займатися запобіганням глобальних лих. Ці люди повинні вивчати досвід попередніх техногенних катастроф, досліджувати поточний стан різних куточків планети, та у довгостроковій перспективі розробляти і впроваджувати дії, які вбережуть нас від повторення минулих помилок і захистять від майбутнього самознищення.
З огляду на актуалізацію проблем глобального потепління, пластикових островів в світовому океані та масового вимирання тварин, - ця професія вже зовсім скоро може стати єдиною надією на продовження життя людини на Землі.
Біоетика
Заглядаючи трохи далі, в майбутній період створення людиноподібних роботів, клонування і втручання в генну структуру ембріонів, відразу ж постає моральна сторона цього питання. Мовляв, чи потрібно нам це? Як будуть існувати люди в парі з новими собіподібними комп'ютерами? Ця тема, знову ж таки, є беззаперечним табу для більшості релігій.Але далекоглядні дослідники передбачили цю проблему та вже придумали рішення. Діяльність фахівців-біоетиків стане наглядовим органом в майбутніх експериментах вчених. Суміжні фахівці в сфері етики, філософії та медицини визначатимуть наскільки втручання в структуру людського організму є доцільним та допустимим з моральної точки зору.
Такі моральні обмежувачі допоможуть людині не переступати межі розумного в своїх звершеннях. Чи призведе це до чогось хорошого, - поки не ясно, але медичний факультет Єльського університету США вже запустив програму з біоетики для своїх студентів.
Сіті-фермер
Попри інноваційну назву, ця професія з'явилася вже шість років тому. З огляду на масову урбанізацією та скорочення міського простору, виникла проблема розміщення агропромислових об'єктів, які традиційно займають великі площі.
Підприємці з Сінгапуру, як країни-експерта з виживання в місцях з густотою населення майже 10 000 людей на квадратний кілометр, придумали використовувати вертикальні об'єми простору для потреб агропромисловості. Створена ними ферма-хмарочос у 2012-му, зародила ідею органічного вирощування на дахах та фасадах міських будинків.
З нинішніми планами будівництва таких агрохмарочосів у Південній Кореї, Китаї, ОАЕ, США, Франції та інших країнах, з'явився попит на відповідних експертів - міських (сіті) фермерів. Ці люди будуть вибирати правильне розташування та створювати необхідні умови для вирощування різних культур прямо серед бетонних джунглів.
Проектувальник домашніх роботів
Ця професія стала популярною відразу ж після створення перших побутових помічників, по типу безпілотного пилососа, розумних будинків та інших допоміжних систем.
Кажуть, що лінь - це двигун прогресу. Але, в поєднанні з хорошою уявою, фахівці з такими якостями будуть потихеньку втілювати сюжети фантастичних фільмів у наше щоденне життя.
Планується, що вже після 2020-го будуть розробляти роботів-прибиральників, роботів-пральних машин, роботів-садівників та навіть роботів для вигулювання домашніх тварин!
Креативних фахівців-творців футуристичної техніки вже готують в Ольборгском університеті Данії, Пеньсільванском університеті в США та Римському університеті людини в Італії.
Інформаційний стиліст
Сьогодні, більшість користувачів споживають дуже велику кількість інформації. Люди дивляться, читають та слухають все, що потрапить у стрічку та не особливо замислюються про важливість свого інформаційного порядку денного.
Але, через надлишок інформації, веб-сторінок з нескінченним контентом та втоми користувачів від вибору, очікується абсолютно новий рід діяльності - професіонал, який буде підбирати інформацію відповідно до запитів кожного конкретного користувача.
Вже зараз існують алгоритми Facebook, Google, доповнення Apple News та Flipboard, які автоматично генерують ту інформацію, яку ви самі для себе окреслили як потрібну та цікаву. Але, вчені говорять, що вже у недалекому майбутньому користувачі будуть звертатися за послугами фахівців та замовляти у них свою «інформаційну дієту».
Експерт з майбутнього дитини
Виховання дітей, за переконаннями футурологів, незабаром теж зробить значні кроки вперед. Тоді, майбутній розвиток дитини не віддаватимуть напризволяще. У цій сфері пророкують появу експертів, які допоможуть направити розвиток дітей в потрібне русло.На основі побажань батьків, а також здібностей і прагнень самої дитини, нові тьютори будуть розробляти освітні програми, розвиваючі ігри, спортивні та творчі уподобання, які будуть вести дитину по обраній траєкторії протягом усього життя.
Планується, що конкуренція у цій сфері буде дуже велика, та експерти по майбутньому дітей повинні будуть володіти якостями мало не менеджерів великих компаній, враховуючи системне мислення, управління проектами, мультикультурність, знання кількох мов та багато іншого. Дилетанти в цій сфері є вкрай небезпечними, оскільки мова йде про довгостроковий системний розвиток людини.
Трейдери альтернативних валют та криптографічні фінансисти.
Це ще одна сфера, яку вже давно пора наситити професіоналами. Сучасні майнери, криптоторговці та творці блокчейн-технологій у своїй переважній більшості - це програмісти-самоучки.
Але тепер, ця сфера досягла такої популярності, що виникла необхідність у навчанні фахівців, які зможуть просувати ці технології та впроваджувати їх у життя звичайних людей.
Так чи інакше, криптовалюти вже є грошима майбутнього, і прямо зараз користувачам потрібні організатори обмінних систем, наприклад, між Біткоіном та гривнею. Навіщо довірятися нестабільним приватним біржам, якщо університети Пеньсільваніі, Нью-Йорка і Сан-Паулу вже готують дипломованих фахівців у цьому полі?
Схоже, що Америка і в цій сфері буде матиме найбільше професіоналів, адже згідно з дослідженням, проведеним організацією The student loan, майже чверть студентів США використовували гроші зі своїх кредитів на навчання для інвестицій в криптовалюти.
IT-медик
Остання за списком, але не остання за важливістю, професія медика інформаційних технологій.
Виявляється що великі обсяги інформації - big data - збирають і обробляють не лише соціальні мережі, пошукові системи та інтернет-магазини, а й медичні установи.
Аналізуючи інформацію про те, які рецепти виписують медики або які ліки користуються більшою популярністю в певній локації, фахівці можуть раціонально розподіляти свої зусилля, оптимізувати доставки препаратів в різні частини світу та запобігати можливим масовим вірусним зараженням та епідеміям.
Фахівці, здатні обробляти таку інформацію - IT-медики - вже користуються популярністю та є надзвичайно конкурентоспроможними на ринку праці.
Поняття багатодітної сім'ї.Роз'яснення законодавства.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту багатодітних сімей» від 19 травня 2009 року суттєво збільшено обсяг і види державного забезпечення багатодітних сімей. З 1 січня 2010 року цей Закон набув чинності, тому викладаємо інформацію про перелік та види цих нововведень , які є важливим кроком для встановлення гідного рівня життя багатодітних сімей в Україні.
Відповідно до Закону України «Про охорону дитинства», багатодітна сім’я — сім’я, в якій подружжя (чоловік та жінка) перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше дітей, у тому числі кожного з подружжя, або один батько (одна мати), який (яка) проживає разом з трьома і більше дітьми та самостійно їх виховує.
Не варто забувати про те, що до складу багатодітної сім’ї включаються також діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, – до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.
Важливо: Дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім’ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім’ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування, надаються також певні пільги, які передбачені для багатодітних сімей.
З 1 квітня 2019 року введений новий вид соціальної допомоги — допомога на дітей багатодітної родини. Тут можна отримати детальну інформацію про порядок отримання цієї допомоги.
Законом України «Про охорону дитинства» встановлені такі пільги для багатодітних сімей ( ч. 3 ст. 13) :
50-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожного члена сім’ї, який постійно проживає в жилому приміщенні (будинку), та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю);
50-відсоткова знижка плати за користування комунальними послугами (газопостачання, електропостачання та інші послуги) та вартості скрапленого балонного газу для побутових потреб. Площа житла, на яку надається знижка при розрахунках плати за опалення, становить 21 кв. метр опалюваної площі на кожного члена сім’ї, який постійно проживає в жилому приміщенні (будинку), та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю.
50-відсоткова знижка вартості палива, у тому числі рідкого, у разі якщо відповідні будинки не мають центрального опалення;
позачергове встановлення квартирних телефонів. Абонентна плата за користування квартирним телефоном встановлюється у розмірі 50 відсотків від затверджених тарифів.
Пільги щодо плати за користування житлом (квартирної плати), комунальними послугами та вартості палива надаються багатодітним сім’ям незалежно від виду житла та форми власності на нього.
Цим Законом також передбачено пільги дітям з багатодітних сімей, а саме:
безоплатне одержання ліків за рецептами лікарів;
щорічне медичне обстеження і диспансеризація в державних та комунальних закладах охорони здоров’я із залученням необхідних спеціалістів, а також компенсація витрат на зубопротезування;
першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;
безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (крім таксі), автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрішньорайонних, внутрішньо- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання;
безоплатне одержання послуг з оздоровлення та відпочинку відповідно до Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей»(відповідно до ст. 24 цього Закону, фінансування послуг з оздоровлення та відпочинку дітей з багатодітних сімей здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, професійних спілок і фондів, добровільних внесків юридичних та фізичних осіб та інших джерел)
Діти з багатодітних сімей, у складі яких є п’ятеро і більше дітей, а також особи віком від 18 до 23 років із таких сімей звільняються від плати за навчання у вищих навчальних закладах державної та комунальної форми власності усіх рівнів акредитації за умови, що певний освітньо-кваліфікаційний рівень вони здобувають вперше.
Крім цього, окремі види пільг передбачені іншими законами, зокрема:
Законом України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» ( п. 1 ст. 1) передбачено, що матері, які народили п’ятеро і більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, мають право на отримання пенсії за особливі заслуги перед Україною (при цьому враховуються діти, усиновлені в установленому законом порядку) у випадку виходу на пенсію за віком, за інвалідністю, по втраті годувальника та за вислугою років у розмірі від 35 до 40 відсотка прожиткового мінімуму.
Кодексом законів про працю України (ст. 182-1) та Законом України «Про відпустки» (ст. 19) встановлено, що жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину ; одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів.За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів. Ця відпустка надається понад щорічні відпустки і переноситься на інший період або продовжується у порядку, визначеному Кодексом законів про працю.
Відповідно до ч. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги:
169.1.1. у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, — для будь-якого платника податку;
169.1.2. у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 цього пункту, — для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, — у розрахунку на кожну таку дитину;
169.1.3. у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 цього пункту, — для такого платника податку, який:
а) є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником — у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;
б) утримує дитину-інваліда — у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років.
4. Законом України «Про житловий фонд соціального призначення» (ст. 11) встановлено право сімей, які мають п’ятьох і більше дітей, та у разі народження у однієї жінки одночасно трьох і більше дітей позачергового отримання квартир або садибних(одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення а також позачергове право отримання житлового приміщення відповідно до ст. 46 Житлового кодексу України.
5. При оплаті електроенергії – незалежно від обсягів споживання електроенергії тарифи не змінюються (постанова Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.03.2011 № 343 «Про зміну тарифів на електричну енергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, та затвердження змін до Порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам»).
6. Призначення дострокової пенсії за віком жінкам, які народили та виховали до 6-ти річного віку п’ятеро або більше дітей, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, за наявності не менше 15 років страхового стажу. За вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання 5 або більше дітей здійснювалося батьком, йому призначається дострокова пенсія за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, за наявності не менше 20 років страхового стажу (Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»)
Відповідно до Закону України «Про охорону дитинства», багатодітна сім’я — сім’я, в якій подружжя (чоловік та жінка) перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше дітей, у тому числі кожного з подружжя, або один батько (одна мати), який (яка) проживає разом з трьома і більше дітьми та самостійно їх виховує.
Не варто забувати про те, що до складу багатодітної сім’ї включаються також діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, – до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.
Важливо: Дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім’ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім’ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування, надаються також певні пільги, які передбачені для багатодітних сімей.
З 1 квітня 2019 року введений новий вид соціальної допомоги — допомога на дітей багатодітної родини. Тут можна отримати детальну інформацію про порядок отримання цієї допомоги.
Законом України «Про охорону дитинства» встановлені такі пільги для багатодітних сімей ( ч. 3 ст. 13) :
50-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожного члена сім’ї, який постійно проживає в жилому приміщенні (будинку), та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю);
50-відсоткова знижка плати за користування комунальними послугами (газопостачання, електропостачання та інші послуги) та вартості скрапленого балонного газу для побутових потреб. Площа житла, на яку надається знижка при розрахунках плати за опалення, становить 21 кв. метр опалюваної площі на кожного члена сім’ї, який постійно проживає в жилому приміщенні (будинку), та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю.
50-відсоткова знижка вартості палива, у тому числі рідкого, у разі якщо відповідні будинки не мають центрального опалення;
позачергове встановлення квартирних телефонів. Абонентна плата за користування квартирним телефоном встановлюється у розмірі 50 відсотків від затверджених тарифів.
Пільги щодо плати за користування житлом (квартирної плати), комунальними послугами та вартості палива надаються багатодітним сім’ям незалежно від виду житла та форми власності на нього.
Цим Законом також передбачено пільги дітям з багатодітних сімей, а саме:
безоплатне одержання ліків за рецептами лікарів;
щорічне медичне обстеження і диспансеризація в державних та комунальних закладах охорони здоров’я із залученням необхідних спеціалістів, а також компенсація витрат на зубопротезування;
першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;
безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (крім таксі), автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрішньорайонних, внутрішньо- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання;
безоплатне одержання послуг з оздоровлення та відпочинку відповідно до Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей»(відповідно до ст. 24 цього Закону, фінансування послуг з оздоровлення та відпочинку дітей з багатодітних сімей здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, професійних спілок і фондів, добровільних внесків юридичних та фізичних осіб та інших джерел)
Діти з багатодітних сімей, у складі яких є п’ятеро і більше дітей, а також особи віком від 18 до 23 років із таких сімей звільняються від плати за навчання у вищих навчальних закладах державної та комунальної форми власності усіх рівнів акредитації за умови, що певний освітньо-кваліфікаційний рівень вони здобувають вперше.
Крім цього, окремі види пільг передбачені іншими законами, зокрема:
Законом України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» ( п. 1 ст. 1) передбачено, що матері, які народили п’ятеро і більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, мають право на отримання пенсії за особливі заслуги перед Україною (при цьому враховуються діти, усиновлені в установленому законом порядку) у випадку виходу на пенсію за віком, за інвалідністю, по втраті годувальника та за вислугою років у розмірі від 35 до 40 відсотка прожиткового мінімуму.
Кодексом законів про працю України (ст. 182-1) та Законом України «Про відпустки» (ст. 19) встановлено, що жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину ; одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів.За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів. Ця відпустка надається понад щорічні відпустки і переноситься на інший період або продовжується у порядку, визначеному Кодексом законів про працю.
Відповідно до ч. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги:
169.1.1. у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, — для будь-якого платника податку;
169.1.2. у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 цього пункту, — для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, — у розрахунку на кожну таку дитину;
169.1.3. у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 цього пункту, — для такого платника податку, який:
а) є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником — у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;
б) утримує дитину-інваліда — у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років.
4. Законом України «Про житловий фонд соціального призначення» (ст. 11) встановлено право сімей, які мають п’ятьох і більше дітей, та у разі народження у однієї жінки одночасно трьох і більше дітей позачергового отримання квартир або садибних(одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення а також позачергове право отримання житлового приміщення відповідно до ст. 46 Житлового кодексу України.
5. При оплаті електроенергії – незалежно від обсягів споживання електроенергії тарифи не змінюються (постанова Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.03.2011 № 343 «Про зміну тарифів на електричну енергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, та затвердження змін до Порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам»).
6. Призначення дострокової пенсії за віком жінкам, які народили та виховали до 6-ти річного віку п’ятеро або більше дітей, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, за наявності не менше 15 років страхового стажу. За вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання 5 або більше дітей здійснювалося батьком, йому призначається дострокова пенсія за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, за наявності не менше 20 років страхового стажу (Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»)
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 21 листопада 2013 р. № 896
ПОРЯДОК
виявлення сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, надання їм соціальних послуг та здійснення соціального супроводу таких сімей (осіб)
1. Цей Порядок визначає механізм виявлення сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, надання їм соціальних послуг та здійснення соціального супроводу таких сімей (осіб).2. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України “Про соціальні послуги” і “Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю”.
3. Виявлення, надання соціальних послуг та соціальний супровід сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, здійснюються районними, міськими, районними у містах центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (далі - центри) разом із суб’єктами, що надають соціальні послуги, та суб’єктами соціальної роботи із сім’ями, дітьми та молоддю (далі - суб’єкти).
4. До сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, належать сім’ї (особи), які не можуть самостійно подолати або мінімізувати негативний вплив, зокрема, таких обставин:
1) жорстоке поводження з дитиною в сім’ї;
2) відсутність постійного місця роботи у працездатних членів сім’ї (особи);
3) відсутність житла, призначеного та придатного для проживання;
4) відбування покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, взяття під варту одного з членів сім’ї (особи), насильство в сім’ї (у тому числі щодо дитини);
5) тривала хвороба, встановлена інвалідність (у тому числі дітей), вроджені вади фізичного та психічного розвитку, малозабезпеченість, безробіття одного з членів сім’ї (особи), що негативно впливає на виконання батьківських обов’язків, призводить до неналежного утримання дитини та догляду за нею;
6) спосіб життя, внаслідок якого один із членів сім’ї (особа) частково або повністю не має здатності чи можливості самостійно піклуватися про особисте життя та брати участь у суспільному житті;
7) ухиляння батьків від виконання обов’язків з виховання дитини;
8) відібрання у батьків дитини без позбавлення батьківських прав;
9) стихійне лихо;
10) дискримінація осіб та/або груп осіб.
5. До потенційних отримувачів соціальних послуг належать сім’ї:
1) членами яких є:
одинока матір (батько);
діти, розлучені із сім’єю, які не є громадянами України і заявили про намір звернутися до компетентних органів із заявою про визнання біженцем;
інваліди та діти-інваліди;
особи, у тому числі діти, які постраждали від насильства, жорстокого поводження та торгівлі людьми;
батьки, у яких діти відібрані без позбавлення батьківських прав;
батьки, які подали заяву про розлучення або перебувають у процесі розлучення;
батьки - трудові мігранти;
засуджені до покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, або особи, що повернулися з місць позбавлення волі або перебувають у місцях попереднього ув’язнення;
2) опікунів (піклувальників) дітей, розлучених із сім’єю;
3) у яких діти перебувають в інтернатних закладах або оформляються до них;
4) що виявили намір відмовитися від новонародженої дитини.
Що ми знаємо про COVID-19?
На сьогоднішній день проблема зараження коронавірусом стоїть дуже гостро. Ця небезпечна хвороба вражає людей різного віку, як дітей, так і дорослих. На мою думку, наше завдання зараз полягає в тому, щоб кожен усвідомив цю страшну небезпеку і приклав максимум зусиль для того, щоб ті, хто нехтує правилами карантину і санітарними вимогами зрозуміли всю відповідальність перед собою і іншими людьми. Давайте разом перевіримо, що ми знаємо про вірус і як перешкоджаємо його поширенню. Перейдіть по посиланню і дайте відповіді на питання.
Анкета для учнів Ліцею.
Увага!!!
Продовжує працювати у звичайному режимі Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації.
Якщо ви стали свідками або безпосередньою жертвою вище перелічених протиправних діянь звертайтеся за тел.0 800 500 335 (зі стаціонарних) або 116 123 (з мобільних) безкоштовно. Конфіденційність та ананомність гарантовано.
Увага!!!
Шановні батьки та учні Ліцею, просимо Вас взяти участь у опитуванні щодо ефективності дистанційного навчання
Профорієнтація
(на допомогу батькам та випускникам Ліцею)
Державна служба зайнятості розробила спеціальні тести для визначення нахилів людини до того чи іншого виду діяльності. Для початку тестування перейдіть на сайт служби зайнятості та зареєструйтеся. Сподіваємося, що ця інформація буде для вас корисною. Тести.
Ще один цікавий сайт для випускників, де можна пройти не тільки тести (без реєстрації), а й пізнати для себе багато нової та корисної інформації. https://studway.com.ua/proforientacia/
Вивчаємо Законодавство
До відома батьків
Постанова Кабінету Міністрів України №684.
У документі зазначають, що за відсутності учнів, які не досягли повноліття, на навчальних заняттях протягом 10 робочих днів поспіль із невідомих причин або без поважних причин, навчальний заклад невідкладно зобов'язаний надати інформацію службі у справах дітей, а ті, за необхідності, – повідомити поліцію.
Слід зазначити, що поважною причиною для відсутності дитини в школі є хвороба, відпочинок із батьками або інші сімейні обставини. У такому випадку один із батьків зобов'язаний повідомити шкільну установу про те, що дитина буде відсутньою і надати письмову заяву.
Якщо дитина не відвідувала уроки з причини хвороби, зверталася до лікаря, то доказом поважної причини може стати медична довідка. Якщо ж такої немає – то потрібна заява від батька або матері про те, що у відповідний період дитина перебувала вдома під їхнім наглядом.
Однак якщо ж дитина пропускає заняття без поважної причини, то за законом батьків можна притягнути до адміністративної відповідальності.
Такі справи будуть розглядати на засіданнях суду. У перший раз суд може призначити попередження або штраф розміром від 850 гривень до 1700 гривень.
Якщо ситуація повториться, то батькам загрожує серйозний штраф розміром від 1700 гривень до 5100 гривень без урахування судового збору.
Пам'ятка ознайомлення батьків про відповідальність за утримання, виховання та навчання неповнолітніх
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ
ст. 52 Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються законом.
ст. 53 Кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою.
ст. 52 Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються законом.
ст. 53 Кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою.
ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО ОСВІТУ
ст. 59 Відповідальність батьків за розвиток дитини
ст. 59 Відповідальність батьків за розвиток дитини
- Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості.
- На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
- Батьки та особи, які їх замінюють, зобов'язані:
- постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;
- поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до державної і рідної мови, сім'ї, старших за віком, до народних традицій та звичаїв;
- сприяти здобуттю дітьми освіти в закладах освіти або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу;
- виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.
СІМЕЙНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
ст. 164 Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:
ст. 164 Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:
- не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
- ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;
- жорстоко поводяться з дитиною:
- є хронічними алкоголіками або наркоманами;
- вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
- засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
4. Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки злочину, він порушує кримінальну справу.
АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
ст. 180 За доведення неповнолітнього до стану сп'яніння (шляхом особистого прикладу або психічного чи фізичного спонукання до вживання спиртних напоїв).
ст. 184 ч. 1. Систематичне ухилення від виконання обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
ст. 184 ч. 2. Передбачена відповідальність за ті ж дії, які вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення по ч.1 цієї статті.
ст. 184 ч. 3. За вчинення неповнолітніми у віці від 14 до 16 років правопорушення, яке передбачає відповідальність згідно з Кодексом про адміністративні правопорушення.
ст. 184 ч. 4. До неповнолітніх, які не досягли 14-16 років і відповідно до ст. 22 Кримінального кодексу не є суб'єктами злочину і не можуть нести кримінальної відповідальності, застосовуються примусові заходи виховного характеру, які передбачені ст. 32 Кримінального кодексу, а батьки несуть адміністративну відповідальність.
ст. 180 За доведення неповнолітнього до стану сп'яніння (шляхом особистого прикладу або психічного чи фізичного спонукання до вживання спиртних напоїв).
ст. 184 ч. 1. Систематичне ухилення від виконання обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
ст. 184 ч. 2. Передбачена відповідальність за ті ж дії, які вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення по ч.1 цієї статті.
ст. 184 ч. 3. За вчинення неповнолітніми у віці від 14 до 16 років правопорушення, яке передбачає відповідальність згідно з Кодексом про адміністративні правопорушення.
ст. 184 ч. 4. До неповнолітніх, які не досягли 14-16 років і відповідно до ст. 22 Кримінального кодексу не є суб'єктами злочину і не можуть нести кримінальної відповідальності, застосовуються примусові заходи виховного характеру, які передбачені ст. 32 Кримінального кодексу, а батьки несуть адміністративну відповідальність.
КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
ст. 164 Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей
1. Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, – карається виправними роботами на строк до одного року або обмеженням волі на той самий строк.
ст. 166 Злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування
Злісне невиконання батьками... обов'язків по догляду за дитиною..., що спричинило тяжкі наслідки – карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
ст. 167 Зловживання опікунськими правами
Використання опіки чи піклування з корисливою метою на шкоду підопічному – карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років...
ст. 304 Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність
Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, у пияцтво, у заняття жебрацтвом, азартними іграми карається обмеженням волі па строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Відповідальність за цькування
у школі (булінг)
Верховна Рада України 18 грудня 2018 року прийняла Закон України №8584 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії булінгу», який вперше визнає юридично поняття булінгу в українському законодавстві та передбачає відповідальність не тільки за вчинення, але й за приховування випадків булінгу.
Законом визначено, що булінг (цькування) – це діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Закон вносить зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якими встановлюється відповідальність за булінг.
Так, вчинення булінгу тягне за собою накладення штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20-ти до 40-ка годин.
Водночас за булінг, вчинений групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, законом встановлено штраф від 1700 до 3400 грн або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.
Булінг, вчинений дітьми від 14-ти до 16-ти років, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють. Його розмір, відповідно до ухваленого закону, становить від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин. Водночас законом визначено покарання за приховування випадків булінгу педагогічним, науково-педагогічним, науковим працівником, керівником або засновником закладу освіти.
Так, неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу тягне за собою накладення штрафу від 850 до 1700 грн або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.
Немає коментарів:
Дописати коментар