Зразок простої розвиваючої книжки для найменших
Макет сторінки
- 6 сторінок + 2 функціональні обкладинки;
- сюжети та навчальні елементи:
- перша обкладинка з літерами та веселим баранчиком;
- перша обкладинка з літерами та веселим баранчиком;
- сторінка з квіточкою та сонечками на магнітних кнопках (вчимо кольори та рахунок – на різнобарвних сонечках є від 1 до 5 кружечків);
- сторінка з квіточкою та сонечками на магнітних кнопках (вчимо кольори та рахунок – на різнобарвних сонечках є від 1 до 5 кружечків);
- сторінка з великим сонечком (крильця з’єднуються блискавкою, під крильцями – кишенька для маленьких сонечок з першої сторінки, ніжки – з капелюшної гумки та дерев’яних намистинок);
- сторінка з великим сонечком (крильця з’єднуються блискавкою, під крильцями – кишенька для маленьких сонечок з першої сторінки, ніжки – з капелюшної гумки та дерев’яних намистинок);
- сторінка з деревом та елементами на липучках (вивчаємо пори року: квіточки – для весни, яблучка – для літа);
- сторінка з деревом та елементами на липучках (вивчаємо пори року: квіточки – для весни, яблучка – для літа);
- сторінка з їжачком та грибочками на липучках (на ці липучки можна кріпити ще яблучка з попередньої сторінки);
- сторінка з їжачком та грибочками на липучках (на ці липучки можна кріпити ще яблучка з попередньої сторінки);
- сторінка-сортер з морськими жителями на звичайних кнопках (вивчаємо тіні предметів);
- сторінка з м’якою медузкою, різнобарвними стрічками, намистинками на капелюшній резинці та “морем”, у якому можуть ховатись герої попередньої сторінки;
- обкладинка з пірамідкою на липучках та кишенькою на блискавці для зберігання усіх елементів.
3. сторінки скріплюються між собою смужками фетру.
Виготовлення закладки-орігамі (відео-урок)
Загадки про книги
Бачить – не бачить, чути – не чує,Мовчки говорить, дуже мудрує.Часом захоче – правди навчає,Часом жартує – всіх звеселяє.Люба розмова, - дай Боже, діти,З нею довіку жити – дружити.Хто ж то такая в світі щаслива,Мудра, правдива і жартівлива?Як не вгадали, стану в пригоді:Річ коротенька – книжка та й годі.
* * * * *Біла білка плиг та плигПо чорному полі…Ми без неї не змогли бВчитися у школі.
* * * * *
* Ні думає, ні гадає, а других навчає.
* Не сорочка, а зшита, Не кущ, а з листочками, Не чоловік, а говорить.
* Дерево – не дерево, а листки має; Той буде мудрим, хто їх добре знає. Дивишся – чистенька, Погладиш – гладенька, А читати станеш – спотикаєшся.
* Снігові поля, чорні грачі, Хочеш розумним бути – бери та вчи.
* Кожний, скільки хоче, бере, а все лишається.
* Не людина, а є вчителем людини.
* Уст не маю, а про живих і мертвих красно розповідаю.
Школяре, школяре, я твоя подруга.Кращого ніколи не знайдеш ти друга.Ти мене пильнуєш – я тебе навчаю,Я тебе навчаю та ще й забавляю.
* * * * *Поле біле, неоране,Засій на нім зерно чорне.Хто вміє, той посіє,А хто знає – відгадає.
* * * * *Хоч не кущ, а листки маю;Хоч не свита, але міцно зшита,І зовусь я: …
* * * * *
* Без язика, а говорить; Без голови, а все розуміє; Без ніг, а скрізь буває.
* Живе без тіла, говорить без язика.
* Язика не має, а науки навчає.
* Хто мовчки учить?
* Сама я нічого не знаю, та всіх розуму навчаю.
* Лежить, мовчить, а сто нерозумних навчить.
* Біле поле, чорне насіння, хто його сіє, той розуміє.
* По білому полю чорним маком сіяно.
* Дуже я потрібна всім – І дорослим, і малим. Всіх я розуму учу, А сама завжди мовчу.
Коли і як з'явилася перша книга
Книги вірою і правдою служать людям довгі роки і навіть цілі століття. Але ж ще 6000 років тому не було ні паперу, ні чорнила, ні книг. І всі свої думки люди просто висловлювали вголос або малювали на скелях, пергаменті або глиняних плитах. А потім ці малюнки люди спростили до рисок. Так з\'явилися перші літери.
Книги вірою і правдою служать людям довгі роки і навіть цілі століття. Але ж ще 6000 років тому не було ні паперу, ні чорнила, ні книг. І всі свої думки люди просто висловлювали вголос або малювали на скелях, пергаменті або глиняних плитах. А потім ці малюнки люди спростили до рисок. Так з'явилися перші літери. В книжном супермаркете можно приобрести отличные книги.
\"\"
- Як створювалися перші книги?Найперші книги писалися від руки. Вони виникли в давні часи. Археологи під час розкопок виявили останки стародавнього міста і глиняні плити-книги. У стародавній бібліотеці було близько десятка тисяч книг-табличок. Правда, виглядали перші бібліотеки не так як зараз. Там не було високих стелажів. Книги-плити розкладалися по плетених кошиках, до яких кріпилися глиняні ярлички з зазначенням, що за інформація зберігається тут. Були ще й книги-сувої з папірусу. А ось перша друкована книга виникла у середині XV століття, коли німець Йоганн Гутенберг винайшов металеві літери. Він покривав їх фарбою і з допомогою них набирав рядки, в результаті відбитка пресом виходив відбиток на папері.
- Коли була надрукована перша книга в нас в країні?Перша друкована книга з\'явилася у Львові в далекому 1574 році. Вона була видана Іваном Федоровим досить примітивним способом. Дерев\'яні літери склали в слова, слова - в рядки, а рядки — сторінки. Всі сторінки змащували фарбою, після чого майстер притискав до них по черзі білі аркуші. З них зшивав книги. Поступово дерев\'яні літери-печатки стали металевими, потім з\'явилися друкарські верстати, слідом за ними - друкарські машинки.
- Чому пергамент не підійшов для виготовлення книг?Пергамент виробляли з шкур тварин: ослів, ягнят або телят. В результаті виходив тонкий, але міцний матеріал білого кольору, на якому можна було писати з обох сторін. Листи ці складалися, зшивалися разом і обрамлялися дерев\'яною кришкою, нагадуючи за формою сучасну книгу. Але, щоб отримати пергамент, потрібно було вбити багато тварин. До приклад, для книги на 350 сторінок потрібно було знищити пів-стада тварин. В кінцевому підсумку купувати їх могли виключно багаті люди.
- Коли вперше з\'явилася той папір, на якій ми пишемо зараз?Вперше папір була виготовлена в Китаї в ІІ ст. до н.е. Але китайці кілька століть приховували секрет виробництва паперу. За розголошення таємниці в Китаї навіть загрожувала смертна кара. І лише через 7 століть перша паперова майстерня з\'явилася в Самарканді.А ось зараз в кожному населеному пункті є бібліотека, в якій зберігаються книги. Тільки не всі туди ходять, а багато хто навіть не читають книги. А адже вони справді є найбільшими скарбами світу. І вважається, що чим більше людина прочитає книг, тим розумнішою вона буде.
Історія книги (відео)
Маловідомі факти про книги
Читати про книги так само цікаво, як і читати самі романи. Часто одна деталь може змінити сприйняття оригінального тексту. Пропонуємо кілька фактів про книги, яких ви могли не знати.
А чи знаєте Ви?
«Аліса в країні чудес» була заборонена у Китаї через наявність у книзі звірів, які розмовляють.
Дж. Р. Р. Толкін друкував всю трилогію «Володаря перснів» двома пальцями.
У «Казках 1000 і 1 ночі» Аладдін спочатку був китайцем.
Книга Джастіна Бібера входить до списку бестселерів за версією New York Times (так-так, він теж вміє писати).
Бібліотека Гарвардського університету зберігає 4 юридичні книги, написані на людській шкірі.
Книга «Подорожі Гуллівера» описала розмір і швидкість обертання місяців — супутників Марса за 100 років до того, як це зробили астрономи.
«Пригоди Тома Сойєра» — перша книга, текст якої був набраний на друкарській машинці.
Книги про Гаррі Поттера — найбільш заборонені в Америці через «пропаганду окультизму, язичництва і заперечення християнських цінностей».
У романі американського письменника Натаніеля Веста «День сарани» (1939) є персонаж на ім'я Гомер Сімпсон.
Володимир Набоков писав «Лоліту» в блокноті під час поїздок по Америці для колекціонування метеликів. Дружина письменника Віра завадила йому спалити начерки роману.
Найбільш продавана у Великобританії книга всіх часів — «50 відтінків сірого».
«Вінні-Пух» був спочатку заборонений в Америці, Туреччини та Великобританії. Тут зіграло роль не тільки наявність розмовляючих тваринок, але і той факт, що малюк П'ятачок викликав негативну реакцію у мусульманській частині читачів.
Шерлок Холмс частіше за інших літературних персонажів ставав героєм кіно і телесеріалів.
«Робінзон Крузо» вважається першим англійським романом. До речі, роман про пригоди Робінзона має продовження, в якому герой терпить аварію корабля біля берегів Південно-Східної Азії і змушений добиратися до Європи через всю Росію. Зокрема, він протягом 8 місяців перечікує зиму у Тобольську.
Перша рукописна Біблія (з моменту винаходу друкарського верстата) була написана за 12 років і коштує зараз 8 млн доларів.
Найпопулярнішим письменником всіх часів і народів є Агата Крісті. Її детективи друкуються на 44 мовах світу.
Було видано вже більше двох мільярдів книг. Найбільш ходовою книгою залишається Біблія. Друге місце займає «Книга рекордів Гіннесса».
Александр Дюма наймав «літературного негра» — романіста Огюста Маке, щоб той допоміг іменитому автору написати «Трьох мушкетерів» і «Графа Монте-Крісто».
Франц Кафка перед смертю просив свого друга Макса Брода спалити всі його роботи. «Замок», «Процес» і «Америка» були опубліковані проти волі письменника.
«Мобі Дік» Германа Мелвілла був спочатку опублікований без епілогу через збій принтера.
Чарльз Діккенс писав «Різдвяну історію» протягом шести тижнів.
У найпершому коміксі «Супермен» головний герой був лисим і страждав манією величі.
Барбара Картленд, найбільш плідний автор за версією «Книги рекордів Гіннеса», писала по роману кожні два тижні.
Першим романом в історії вважається японська «Повість про Ґендзі» (близько 1007 року), авторство якої приписується Мурасакі Сікібу, дамі при дворі імператриці Сьосі.
Найбільше творів написав іспанський драматург Лопе де Вега. Його перу належить 1800 п'єс.
У назві роману Льва Толстого «Війна і мир» слово «мир» вжито як антонім війні (дореволюційне «миръ»), а не в значенні «навколишній світ» (дореволюційне «міръ»). Всі прижиттєві видання роману виходили саме під назвою «Война і миръ», проте через друкарські помилки в різних виданнях у різний час, де слово написали як «мiръ», досі не вщухають суперечки про істинне значення назви роману.
В'язнями Бастилії були не тільки люди. Одного разу до в'язниці була ув'язнена знаменита Французька енциклопедія, складена Дідро і Д'Аламбером. Книгу звинувачували у тому, що вона завдає шкоди релігії та суспільній моралі.
Творчість одного з популярних сучасних авторів — Паоло Коельо — повністю заборонена в Ірані. А чому, місцева влада так і не спромоглася пояснити.
Вперше «Гамлета» російською мовою переклав письменник Олександр Сумароков, переклавши назву як «Омлет, принц Датський».
Цікаві факти про книги
Найтовстіша у світі книга – англійський словник, що містить 8600 сторінок.
Найбільшою книгою у світі є видана у 1976 році у Денвері, штат Колорадо, США, "Суперкнига”, розмір якої становить 274 на 307 сантиметрів, а вага – 252кг 600г, яка налічує 300 сторінок.
Однією з найменших книг є томик віршів Т.Г.Шевченка "Кобзар”, який створив мікромайстер Микола Сядристий. Книга складається із 12 сторінок, кожна площею 0,6 квадратного міліметра. Перегортати сторінки можна тільки загостреним кінцем людської волосини. Книга зшита павутинкою, обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника. На обкладинці – портрет поета та зображення хати, де він народився.
Найбільше видання у світі – це багатотомна збірка "Акти і публікації Британського парламенту 1800-1900 років”. Усі томи збірки важать разом 31 тонну. Для того, щоб їх прочитати, потрібно понад 6 років.
Перлиною слов’янської поліграфії вважається книжка "Байки” І.Крилова, видана в Санкт-Петербурзі у 1856 році. Книга менша за поштову марку, тому читати її можна лише за допомогою лупи.
Однією з найбільших старовинних книг є гігантський атлас вагою 120кг, який знаходиться в Державній бібліотеці в Німеччині. Виданий він у 1661 році і має розміри 170 на 110см.
Стародавні люди писали на каменях, стінах печер за допомогою малюнків. Це було піктографічне письмо. На стінах храму у Фівах вирізьблено найдавніший літопис. Стіни ці є своєрідними сторінками книги, найбільшої у світі за своїми розмірами – кам’яні аркуші її сягають до сорока метрів у ширину.
У давнину існували глиняні книги. У таких книгах писали загостреними паличками. Глину сушили, загартовували у вогні. Такі книги були важкі і незручні у користуванні.
У стародавньому Єгипті книги писали на папірусі. Папірус – болотяна рослина зі стеблом висотою 4-5 метрів. Стебла папірусу розрізали на тонкі смужки, розкладали їх так, щоб край однієї смужки заходив на край другої. Краї приклеювали. Другий шар тонких смужок накладали перпендикулярно до першого. Накладені смужки пресували, просушували. Написану на папірусі книжку згортали в сувій (найдовший сувій має понад 40 метрів довжини). До ХІV століття книги писали на пергаменті (за назвою м.Пергам, де його вперше виготовили). Пергамент виробляли зі шкіри молодих телят, ягнят, кіз.
Писали на пергаменті чорнилом та різними фарбами. Чорнило робили із сажі, відвару кори вільхи та дуба. Заголовки, ініціали, великі букви виводили червоною фарбою. Використовували також охру – світло-жовту фарбу, лазур, золото, срібло.
Усі рукописні книги переплітали. Палітурку виготовляли з дерев’яних дощок, обтягнутих шкірою, парчею, оксамитом та атласом. Потому прикріплювали металеві бляхи, аби книжки довше зберігалися. Зверху виготовляли срібні або золоті обкладки. Верхню кришку прикрашали дорогоцінним камінням, перлами.
Припускають, що першим почав відливати металеві букви (з них складають слова, зі слів – рядки, з рядків - сторінки) німець Йоганн Гуттенберг, який жив у місті Майнці в середині ХV століття.
Нещодавно стало відомо, що китаєць Бі Шен ще в ХІ столітті друкував книги з форм, складених з окремих ієрогліфів.
Перша друкована книга "Львівський апостол” в Україні з’явилася у 1574 році. Її надрукував Іван Федоров, який випередив іноземних майстрів, так як винайшов спосіб друкування тексту двома фарбами одразу.
Слов’янська писемність виникла у ІХ столітті. Було створено дві азбуки: "глаголицю” ("глагол” - писати) та "кирилицю” (на честь її автора Кирила).
Перша бібліотека виникла майже 8000 років тому. Мешканці Давньої Месопотамії писали на глиняних дощечках за допомогою тонкої палички, яка називалась клин і спосіб письма називався клинопис. Дощечки випалювались, а найцінніші з них вміщувались у спеціальні конверти з глини, щоб не псувалися. Археологи знайшли тисячітаких дощечок, які зберігалися в палацах і були розсортовані в залежності від їх тематики.
Бібліотеки Давнього Єгипту знаходились у храмах. Їх охороняли священники. Єгиптяни писали на папірусі, який потім згортали в рулон навколо палиці з наконечником і зберігали у скринях або на полицях.
Найзнаменитіша була бібліотека в Олександрії. Вона виникла приблизно у 300 році до нашої ери. Там зберігалися понад 700000 сувоїв папірусу. Усі сувої були класифіковані за 120 темами і описані в каталогах.
Давні римляни першими здогадалися будувати публічні бібліотеки. Юлій Цезар створив систему публічних бібліотек. Після його смерті вони почали користуватися особливою популярністю. Багаті мешканці Рима спеціально засновували бібліотеки для незаможних, а також самі збирали величезні колекції книг для себе. До четвертого століття в Римі існувало 28 публічних бібліотек.
На початку нашої ери бібліотеки стали невід’ємною частиною церков і монастирів. Ченці читали і переписували книги і багато бібліотек підтримувалось завдяки їх зусиллям.
Наприкінці періоду середньовіччя, коли були побудовані величні собори, люди почали будувати маленькі бібліотеки при соборах. Університети також почали колекціонувати книги. Університети Парижа, Флоренції славилися своїми колекціями "прикутих” книг. Книги було так важко робити, що їх приковували до стін великими ланцюгами, щоб уникнути крадіжки.
З 1400 року Університет в Оксфорді почав збирати бібліотеку. Нині його Бодлейнська бібліотека – найбільша серед університетських бібліотек.* Публічні бібліотеки, якими ми їх знаємо сьогодні, існують всього 100 років.
Перша бібліотека на Русі була створена Ярославом Мудрим при Софійському соборі в XІ столітті.
Одна з найбільших бібліотек світу – Національна бібліотека конгресу США, яка заснована у 1800 році. Її книжковий фонд налічує 40 мільйонів примірників.
Найменша у світі бібліотека розташована в індійському місті Амрістаре. У ній одна книжка.
Найбільша бібліотека в Україні – Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського, заснована в 1714 році.
Довіра в родині
Основна рекомендація, що гарантує безпеку дитини в мобільному інтернеті — довірче спілкування з батьками. Дитина повинна знати, що головні експерти у всіх життєвих ситуаціях — її мама й тато. Не повинно бути таких тем, які дитина боялася б обговорювати з батьками й питань, які дитина посоромилася б поставити. На жаль, у багатьох родинах довірчі відносини втрачені, і батьки з дітьми живуть поруч, але не разом. Якщо такі проблеми є у Вас, прочитайте кілька простих рекомендацій, які зможуть відновити довіру у Вашій родині.
Хоча б 15 хвилин у день спілкуйтеся з дитиною так, щоб ви дивилися одне одному в очі. Але тільки не тоді, коли Ви її лаєте! Контакт «очі в очі», повинен асоціюватися в дитини тільки з теплим, довірчим спілкуванням.
Починайте й закінчуйте день разом! Будіть дитину вранці, нехай вона бачить Ваш гарний настрій. Намагайтеся, у міру її віку, укладати її спати. Навіть діти 7 років люблять казку на ніч, а для дітей старше важлива щиросердечна бесіда.
Мобільний інтернет і діти різного віку
У дітей різного віку відрізняються інтереси, розуміння навколишнього світу й реакція на різні події. Дуже важливо зрозуміти, у якому вигляді й обсязі необхідний інтернет дітям у тому або іншому віці.
Дитині до 7 років цікаво й навіть необхідно грати, особливо — у розвиваючі й сюжетно-рольові ігри. Чому б не надавала перевагу дитина — віртуальним іграм або іграм з батьками й іншими дітьми, — усе буде корисно для її розвитку, зрозуміло, якщо дотримуватися обмежень за часом. Інакше віртуальні ігри можуть швидко стати для маляти сенсом життя, а реального спілкування дитина буде уникати. Відводьте на віртуальні ігри півгодини в день, а на ігри з однолітками — 3—4 години.
З 7 до 11 років, діти як і раніше полюбляють грати й прагнуть використати інтернет саме як майданчик для ігор. Але в цьому віці в дітей прокидається т. зв. соціальне «Я». Дітям важливо зайняти значуще місце в житті свого маленького світу: класу, школи, дружити з однолітками. Тут їй буде потрібна реальна допомога й проста увага батьків. Перші невдалі спроби дружби в початковій школі можуть травмувати дитину. У цьому випадку батьки зможуть дати їй практичні поради зі встановлення контакту з однолітками, разом беручи участь у віртуальному спілкуванні в мережі. Зрозуміло, у всьому необхідно дотримуватися міри, і тоді інтернет стане дитині помічником у подоланні бар’єрів спілкування, партнером у розвиваючих іграх, учителем у вивченні іноземних мов, джерелом необхідної інформації для уроків і просто — музики, картинок і фотографій, мультфільмів і позитивних емоцій.
Дитина в 11—14 років — це підліток. І найголовнішою, значущою, провідною її діяльністю є спілкування з ровесниками. Тут мобільний інтернет може стати просто незамінним помічником. Але, знову ж, всі добре в міру! Інтерактивне спілкування потрібно обов’язково сполучати з реальним. Після 11 років у підлітків уже починає активно прокидатися інтерес до питань дорослого життя, психології статей і всього, що із цим пов’язане. Важливо, щоб відповіді на свої питання підліток знаходив у першу чергу в батьків, а не на сумнівних сайтах. Крім того, у цьому віці в дітей з’являються кумири: співаки, спортсмени й артисти, про які їм хочеться довідатися все. У цьому випадку інтернет — кращий помічник і інформатор. Але батькам потрібно бути пильними, адже зірок найчастіше супроводжує скандальна інформація.
Дитина старше 14 років — уже досить доросла людина, що вважає, що сама краще знає, як їй треба поводитися, яку музику слухати, що читати, з ким спілкуватися. Цікавтеся всім тим, чим цікавиться Ваша дитина, намагайтеся вникнути в коло її інтересів і спілкуйтеся з нею про них, навіть якщо це «не Ваша тема». Починаючи із цього віку з дитиною можна говорити й про вибір майбутньої професії. А в інтернеті можна знайти безліч інформації, що допоможе дитині визначитися, а Вам — контролювати й, якщо буде потреба, коректувати вибір дитини, знаходячи більше повну інформацію про переваги й про недоліки різних професій.
Новий драйв сімейного спілкування
Зробіть мобільний інтернет новим засобом сімейного спілкування. Придумайте цікаве для Вас і Вашої дитини хобі, наприклад — шукайте в інтернеті веселі картинки, на якусь тему, або — створіть спільний он-лайн фотоальбом, а фотознімки для нього робіть мобільним телефоном. Під час спільного відвідування мобільного інтернету Ви ненав’язливо можете розповідати дитині про культуру поводження в мережі, звертати увагу на сховані погрози, аналізувати реакцію дитини на негативну інформацію й т. д.
Розвиватися з інтернетом
Розмовляйте з дитиною про те, що нового й цікавого вона довідалася з мобільного інтернету. Але спочатку — розповідайте, що важливого й корисного Ви робите з його допомогою самі. Разом з дитиною знаходите в інтернеті відповіді на питання, що її цікавлять. Навчить її, як за допомогою інтернету можна уникнути складних ситуацій, наприклад, не заблукати в незнайомому місці, використовуючи карти; як знайти необхідну інформацію або одержати пораду. Покажіть їй, скільки цікавого і корисного можна знайти в Мережі. Але показуючи дитині багатогранність інтернету, не забудьте розповісти про правильне ставлення до нього. Наприклад, можливість онлайн-спілкування із другом, що живе далеко — це одна із чудових можливостей мобільного інтернету, а от спілкування винятково з віртуальними друзями — це вже крайність.
Обережно, кібер-злочинці!
Як і в реальному житті, в інтернеті можуть зустрітися люди, що бажають утертися в довіру до Вашої дитини з корисливими або злочинними намірами. Щоб убезпечити свою дитину, Вам необхідно знати, якими прийомами злочинці користуються найчастіше:
Намагаються викликати жалість. Наприклад, розповідять, що їдуть із країни, і не можуть взяти із собою чудового кошеняти, тому шукають гідного для нього хазяїна; запропонують дитині зустрітися й подивитися/забрати нещасну тварину.
Привертають увагу за допомогою незвичайних, яскравих речей, які так подобаються дітям, а потім — пропонують купити/виграти/одержати в подарунок при особистій зустрічі.
Штучно підвищують самооцінку дітей, розповідаючи про те, які вони чудові й унікальні, але ніхто, за винятком, зрозуміло, злочинця їх не розуміє. Діти дуже люблять, коли їх хвалять і часто готові на всі, щоб похвали не припинялися.
Звертаються до дитини від імені знайомих, авторитетних для дитини людей. Наприклад, представляються друзями батьків або співробітниками правоохоронних органів і просять вислати важливу конфіденційну інформацію про себе, родину, дім.
Щоб уберегти дитину від таких ситуацій, необхідно багаторазово програти й проговорити з нею подібні ситуації. Дитина повинна навчитися автоматично відповідати або виконувати певні дії. Наприклад — виходити із чата, коли хтось занадто нав’язливо цікавиться особистою інформацією й обов’язково розповідати Вам про такі спроби! А Вам належить обов’язково повідомляти про інциденти адміністрації сайту, а в окремих випадках — і правоохоронним органам.
Бути культурним в інтернеті
Як привчити дитину коректному поводженню в мобільному інтернеті? Як і у звичайному житті, головним правилом кожної людини повинно бути: «Поводься із іншими так, як хочеш, щоб поводилися з тобою». Намагайтеся донести це правило до своєї дитини на доступних для її віку прикладах, розповідайте, що людині, яку скривдили в інтернеті, так само боляче, якби це відбулося при особистій зустрічі.
Антивіруси й спам-фільтри
Існуючі технології безпеки і технології, що постійно з’являються, здатні не тільки захистити мобільний телефон і комп’ютер, а й уберегти дитину від безлічі помилок. Насамперед, Вам самим варто розібратися в принципах роботи цих програм, встановити й налаштувати їх на Вашому обладнанні, а вже потім — привчати дитину користуватися ними. Як це зробити? Граючи й пояснюючи на простих прикладах і асоціаціях. Для маленьких дітей будуть дієвими такі конкретні приклади, як «адже ми закриваємо наш будинок на ключ, коли кудись ідемо, тому, що не хочемо, щоб хтось сторонній міг увійти й щось у нас украсти». Підліткам же буде цікаво відчути себе «просунутими користувачами» і довідатися про принципи роботи програм безпеки.
Ніки й паролі
Є таке поняття — особистий простір, а ще прислів’я: «Мій будинок — моя фортеця». Розповідайте дитині на зрозумілих прикладах про те, що таке її особистий простір: його кімната, родина, найближчі друзі, захоплення й т. д. Поясніть, що як і в реальному житті дитина не пустить до своєї кімнати грати чужих, незнайомих людей, і не стане розповідати про себе стороннім дорослим, так і в інтернеті варто оберігати свій особистий простір. Для цього в інтерактивному спілкуванні (ICQ, соціальні мережі, чати, форуми) варто використати псевдоніми-ніки — віртуальні імена. Ці імена можуть підкреслювати захоплення дитини, але з них ніхто не повинен здогадатися про її вік, адресу, соціальний статус й т. д. А для електронної пошти необхідно використати простий для запам’ятовування пароль, але не пароль, що асоціюється з дитиною прямо. Щоб пояснити необхідність використання віртуальних імен і паролів хлопчикам можна розповісти історії про шляхетних лицарів, що приховували свої імена й секретних агентів. А для маленьких дівчаток підійде казка про Червону Шапочку.
Небезпечна «полуничка»
Всім відомо, що крім величезної кількості корисної, важливої й цікавої інформації, в інтернеті вистачає й «дорослих» сайтів, відвідування яких може викликати нездоровий інтерес, збентежити або злякати дитину. От кілька рекомендацій, які допоможуть уберегти Вашу дитину від психологічних травм:
Намагайтеся самі, разом з дитиною, знайти коло корисних безпечних сайтів, які вона надалі буде відвідувати. Періодично відвідуйте їх разом.
Ніколи не відмовляйтеся від пояснень, якщо дитина звернулася до Вас із питанням на делікатну тему. Дитина повинна знати, що у Вас вона може отримати всі необхідні роз’яснення.
Регулярно розмовляйте з дитиною про те, які сайти вона відвідала і що цікавого там довідалася. Не забувайте самі розповідати й показувати, що корисного Ви знайшли в інтернеті.
І найголовніше — не слід лаяти дитину, якщо вона відвідала «дорослий» сайт. Пам’ятайте, що інформація й життєві ситуації бувають приємні й корисні, а не гарні і погані, як ми звикли думати. Якщо інформація негативна, ми повинні зрозуміти, чому корисному вона може нас навчити — бути акуратними, уважними, відповідальними, довіряти, але перевіряти, поважати себе й т. д. Навчить Вашу дитину поважати себе. Розповідайте, що людина, яка себе поважає, не буде дивитися всяку дурницю.
Інтернет-залежність і як з нею боротися
Ризику стати інтернет-залежним найбільше схильні діти, у яких не складаються відносини з однолітками й батьками, які намагаються віднайти заміну живому спілкуванню у віртуальних іграх і чатах. Тут, у розмові з дитиною важливо не протиставляти інтернет реальному життю, а показати, як вони можуть доповнювати одне одного! Ваша дитина занадто захоплена іграми-стрілялками? Відмінно, запропонуєте їй стати сильним героєм не тільки на екрані мобільного телефону або монітора, а насправді зайнятися спортом, навчитися прийомів самооборони й т. д. Сходіть разом у спортзал, знайдіть підходящу спортивну секцію.
Важливо правильно використати властиву кожній дитині рису — цікавість! Добре знаючи свою дитину, Ви обов’язково знайдете в навколишньому світі речі, які її обов’язково зацікавлять, і в цьому пошуку Вам знов-таки зможе допомогти інтернет.
Найбільшою книгою у світі є видана у 1976 році у Денвері, штат Колорадо, США, "Суперкнига”, розмір якої становить 274 на 307 сантиметрів, а вага – 252кг 600г, яка налічує 300 сторінок.
Однією з найменших книг є томик віршів Т.Г.Шевченка "Кобзар”, який створив мікромайстер Микола Сядристий. Книга складається із 12 сторінок, кожна площею 0,6 квадратного міліметра. Перегортати сторінки можна тільки загостреним кінцем людської волосини. Книга зшита павутинкою, обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника. На обкладинці – портрет поета та зображення хати, де він народився.
Найбільше видання у світі – це багатотомна збірка "Акти і публікації Британського парламенту 1800-1900 років”. Усі томи збірки важать разом 31 тонну. Для того, щоб їх прочитати, потрібно понад 6 років.
Перлиною слов’янської поліграфії вважається книжка "Байки” І.Крилова, видана в Санкт-Петербурзі у 1856 році. Книга менша за поштову марку, тому читати її можна лише за допомогою лупи.
Однією з найбільших старовинних книг є гігантський атлас вагою 120кг, який знаходиться в Державній бібліотеці в Німеччині. Виданий він у 1661 році і має розміри 170 на 110см.
Стародавні люди писали на каменях, стінах печер за допомогою малюнків. Це було піктографічне письмо. На стінах храму у Фівах вирізьблено найдавніший літопис. Стіни ці є своєрідними сторінками книги, найбільшої у світі за своїми розмірами – кам’яні аркуші її сягають до сорока метрів у ширину.
У давнину існували глиняні книги. У таких книгах писали загостреними паличками. Глину сушили, загартовували у вогні. Такі книги були важкі і незручні у користуванні.
У стародавньому Єгипті книги писали на папірусі. Папірус – болотяна рослина зі стеблом висотою 4-5 метрів. Стебла папірусу розрізали на тонкі смужки, розкладали їх так, щоб край однієї смужки заходив на край другої. Краї приклеювали. Другий шар тонких смужок накладали перпендикулярно до першого. Накладені смужки пресували, просушували. Написану на папірусі книжку згортали в сувій (найдовший сувій має понад 40 метрів довжини). До ХІV століття книги писали на пергаменті (за назвою м.Пергам, де його вперше виготовили). Пергамент виробляли зі шкіри молодих телят, ягнят, кіз.
Писали на пергаменті чорнилом та різними фарбами. Чорнило робили із сажі, відвару кори вільхи та дуба. Заголовки, ініціали, великі букви виводили червоною фарбою. Використовували також охру – світло-жовту фарбу, лазур, золото, срібло.
Усі рукописні книги переплітали. Палітурку виготовляли з дерев’яних дощок, обтягнутих шкірою, парчею, оксамитом та атласом. Потому прикріплювали металеві бляхи, аби книжки довше зберігалися. Зверху виготовляли срібні або золоті обкладки. Верхню кришку прикрашали дорогоцінним камінням, перлами.
Припускають, що першим почав відливати металеві букви (з них складають слова, зі слів – рядки, з рядків - сторінки) німець Йоганн Гуттенберг, який жив у місті Майнці в середині ХV століття.
Нещодавно стало відомо, що китаєць Бі Шен ще в ХІ столітті друкував книги з форм, складених з окремих ієрогліфів.
Перша друкована книга "Львівський апостол” в Україні з’явилася у 1574 році. Її надрукував Іван Федоров, який випередив іноземних майстрів, так як винайшов спосіб друкування тексту двома фарбами одразу.
Слов’янська писемність виникла у ІХ столітті. Було створено дві азбуки: "глаголицю” ("глагол” - писати) та "кирилицю” (на честь її автора Кирила).
Перша бібліотека виникла майже 8000 років тому. Мешканці Давньої Месопотамії писали на глиняних дощечках за допомогою тонкої палички, яка називалась клин і спосіб письма називався клинопис. Дощечки випалювались, а найцінніші з них вміщувались у спеціальні конверти з глини, щоб не псувалися. Археологи знайшли тисячітаких дощечок, які зберігалися в палацах і були розсортовані в залежності від їх тематики.
Бібліотеки Давнього Єгипту знаходились у храмах. Їх охороняли священники. Єгиптяни писали на папірусі, який потім згортали в рулон навколо палиці з наконечником і зберігали у скринях або на полицях.
Найзнаменитіша була бібліотека в Олександрії. Вона виникла приблизно у 300 році до нашої ери. Там зберігалися понад 700000 сувоїв папірусу. Усі сувої були класифіковані за 120 темами і описані в каталогах.
Давні римляни першими здогадалися будувати публічні бібліотеки. Юлій Цезар створив систему публічних бібліотек. Після його смерті вони почали користуватися особливою популярністю. Багаті мешканці Рима спеціально засновували бібліотеки для незаможних, а також самі збирали величезні колекції книг для себе. До четвертого століття в Римі існувало 28 публічних бібліотек.
На початку нашої ери бібліотеки стали невід’ємною частиною церков і монастирів. Ченці читали і переписували книги і багато бібліотек підтримувалось завдяки їх зусиллям.
Наприкінці періоду середньовіччя, коли були побудовані величні собори, люди почали будувати маленькі бібліотеки при соборах. Університети також почали колекціонувати книги. Університети Парижа, Флоренції славилися своїми колекціями "прикутих” книг. Книги було так важко робити, що їх приковували до стін великими ланцюгами, щоб уникнути крадіжки.
З 1400 року Університет в Оксфорді почав збирати бібліотеку. Нині його Бодлейнська бібліотека – найбільша серед університетських бібліотек.* Публічні бібліотеки, якими ми їх знаємо сьогодні, існують всього 100 років.
Перша бібліотека на Русі була створена Ярославом Мудрим при Софійському соборі в XІ столітті.
Одна з найбільших бібліотек світу – Національна бібліотека конгресу США, яка заснована у 1800 році. Її книжковий фонд налічує 40 мільйонів примірників.
Найменша у світі бібліотека розташована в індійському місті Амрістаре. У ній одна книжка.
Найбільша бібліотека в Україні – Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського, заснована в 1714 році.
Рекомендації для батьків
про безпечне використання ІНТЕРНЕТУ
Розвиток і безпека наших дітей — пріоритетні завдання для батьків. Кожен з нас прагне використати всі можливості для того, щоб діти виросли здоровими, освіченими й гармонійно розвиненими особистостями. Інтернет може стати в цьому одним з головних помічників. А для того, щоб зробити мобільний інтернет не тільки корисним, але й безпечним, компанія «Київстар» почала реалізацію програми «Безпека дітей у мобільному інтернеті» та за допомогою дитячого психолога підготувала актуальні поради й рекомендації для всіх батьків.Довіра в родині
Основна рекомендація, що гарантує безпеку дитини в мобільному інтернеті — довірче спілкування з батьками. Дитина повинна знати, що головні експерти у всіх життєвих ситуаціях — її мама й тато. Не повинно бути таких тем, які дитина боялася б обговорювати з батьками й питань, які дитина посоромилася б поставити. На жаль, у багатьох родинах довірчі відносини втрачені, і батьки з дітьми живуть поруч, але не разом. Якщо такі проблеми є у Вас, прочитайте кілька простих рекомендацій, які зможуть відновити довіру у Вашій родині.
Хоча б 15 хвилин у день спілкуйтеся з дитиною так, щоб ви дивилися одне одному в очі. Але тільки не тоді, коли Ви її лаєте! Контакт «очі в очі», повинен асоціюватися в дитини тільки з теплим, довірчим спілкуванням.
Починайте й закінчуйте день разом! Будіть дитину вранці, нехай вона бачить Ваш гарний настрій. Намагайтеся, у міру її віку, укладати її спати. Навіть діти 7 років люблять казку на ніч, а для дітей старше важлива щиросердечна бесіда.
Мобільний інтернет і діти різного віку
У дітей різного віку відрізняються інтереси, розуміння навколишнього світу й реакція на різні події. Дуже важливо зрозуміти, у якому вигляді й обсязі необхідний інтернет дітям у тому або іншому віці.
Дитині до 7 років цікаво й навіть необхідно грати, особливо — у розвиваючі й сюжетно-рольові ігри. Чому б не надавала перевагу дитина — віртуальним іграм або іграм з батьками й іншими дітьми, — усе буде корисно для її розвитку, зрозуміло, якщо дотримуватися обмежень за часом. Інакше віртуальні ігри можуть швидко стати для маляти сенсом життя, а реального спілкування дитина буде уникати. Відводьте на віртуальні ігри півгодини в день, а на ігри з однолітками — 3—4 години.
З 7 до 11 років, діти як і раніше полюбляють грати й прагнуть використати інтернет саме як майданчик для ігор. Але в цьому віці в дітей прокидається т. зв. соціальне «Я». Дітям важливо зайняти значуще місце в житті свого маленького світу: класу, школи, дружити з однолітками. Тут їй буде потрібна реальна допомога й проста увага батьків. Перші невдалі спроби дружби в початковій школі можуть травмувати дитину. У цьому випадку батьки зможуть дати їй практичні поради зі встановлення контакту з однолітками, разом беручи участь у віртуальному спілкуванні в мережі. Зрозуміло, у всьому необхідно дотримуватися міри, і тоді інтернет стане дитині помічником у подоланні бар’єрів спілкування, партнером у розвиваючих іграх, учителем у вивченні іноземних мов, джерелом необхідної інформації для уроків і просто — музики, картинок і фотографій, мультфільмів і позитивних емоцій.
Дитина в 11—14 років — це підліток. І найголовнішою, значущою, провідною її діяльністю є спілкування з ровесниками. Тут мобільний інтернет може стати просто незамінним помічником. Але, знову ж, всі добре в міру! Інтерактивне спілкування потрібно обов’язково сполучати з реальним. Після 11 років у підлітків уже починає активно прокидатися інтерес до питань дорослого життя, психології статей і всього, що із цим пов’язане. Важливо, щоб відповіді на свої питання підліток знаходив у першу чергу в батьків, а не на сумнівних сайтах. Крім того, у цьому віці в дітей з’являються кумири: співаки, спортсмени й артисти, про які їм хочеться довідатися все. У цьому випадку інтернет — кращий помічник і інформатор. Але батькам потрібно бути пильними, адже зірок найчастіше супроводжує скандальна інформація.
Дитина старше 14 років — уже досить доросла людина, що вважає, що сама краще знає, як їй треба поводитися, яку музику слухати, що читати, з ким спілкуватися. Цікавтеся всім тим, чим цікавиться Ваша дитина, намагайтеся вникнути в коло її інтересів і спілкуйтеся з нею про них, навіть якщо це «не Ваша тема». Починаючи із цього віку з дитиною можна говорити й про вибір майбутньої професії. А в інтернеті можна знайти безліч інформації, що допоможе дитині визначитися, а Вам — контролювати й, якщо буде потреба, коректувати вибір дитини, знаходячи більше повну інформацію про переваги й про недоліки різних професій.
Новий драйв сімейного спілкування
Зробіть мобільний інтернет новим засобом сімейного спілкування. Придумайте цікаве для Вас і Вашої дитини хобі, наприклад — шукайте в інтернеті веселі картинки, на якусь тему, або — створіть спільний он-лайн фотоальбом, а фотознімки для нього робіть мобільним телефоном. Під час спільного відвідування мобільного інтернету Ви ненав’язливо можете розповідати дитині про культуру поводження в мережі, звертати увагу на сховані погрози, аналізувати реакцію дитини на негативну інформацію й т. д.
Розвиватися з інтернетом
Розмовляйте з дитиною про те, що нового й цікавого вона довідалася з мобільного інтернету. Але спочатку — розповідайте, що важливого й корисного Ви робите з його допомогою самі. Разом з дитиною знаходите в інтернеті відповіді на питання, що її цікавлять. Навчить її, як за допомогою інтернету можна уникнути складних ситуацій, наприклад, не заблукати в незнайомому місці, використовуючи карти; як знайти необхідну інформацію або одержати пораду. Покажіть їй, скільки цікавого і корисного можна знайти в Мережі. Але показуючи дитині багатогранність інтернету, не забудьте розповісти про правильне ставлення до нього. Наприклад, можливість онлайн-спілкування із другом, що живе далеко — це одна із чудових можливостей мобільного інтернету, а от спілкування винятково з віртуальними друзями — це вже крайність.
Обережно, кібер-злочинці!
Як і в реальному житті, в інтернеті можуть зустрітися люди, що бажають утертися в довіру до Вашої дитини з корисливими або злочинними намірами. Щоб убезпечити свою дитину, Вам необхідно знати, якими прийомами злочинці користуються найчастіше:
Намагаються викликати жалість. Наприклад, розповідять, що їдуть із країни, і не можуть взяти із собою чудового кошеняти, тому шукають гідного для нього хазяїна; запропонують дитині зустрітися й подивитися/забрати нещасну тварину.
Привертають увагу за допомогою незвичайних, яскравих речей, які так подобаються дітям, а потім — пропонують купити/виграти/одержати в подарунок при особистій зустрічі.
Штучно підвищують самооцінку дітей, розповідаючи про те, які вони чудові й унікальні, але ніхто, за винятком, зрозуміло, злочинця їх не розуміє. Діти дуже люблять, коли їх хвалять і часто готові на всі, щоб похвали не припинялися.
Звертаються до дитини від імені знайомих, авторитетних для дитини людей. Наприклад, представляються друзями батьків або співробітниками правоохоронних органів і просять вислати важливу конфіденційну інформацію про себе, родину, дім.
Щоб уберегти дитину від таких ситуацій, необхідно багаторазово програти й проговорити з нею подібні ситуації. Дитина повинна навчитися автоматично відповідати або виконувати певні дії. Наприклад — виходити із чата, коли хтось занадто нав’язливо цікавиться особистою інформацією й обов’язково розповідати Вам про такі спроби! А Вам належить обов’язково повідомляти про інциденти адміністрації сайту, а в окремих випадках — і правоохоронним органам.
Бути культурним в інтернеті
Як привчити дитину коректному поводженню в мобільному інтернеті? Як і у звичайному житті, головним правилом кожної людини повинно бути: «Поводься із іншими так, як хочеш, щоб поводилися з тобою». Намагайтеся донести це правило до своєї дитини на доступних для її віку прикладах, розповідайте, що людині, яку скривдили в інтернеті, так само боляче, якби це відбулося при особистій зустрічі.
Антивіруси й спам-фільтри
Існуючі технології безпеки і технології, що постійно з’являються, здатні не тільки захистити мобільний телефон і комп’ютер, а й уберегти дитину від безлічі помилок. Насамперед, Вам самим варто розібратися в принципах роботи цих програм, встановити й налаштувати їх на Вашому обладнанні, а вже потім — привчати дитину користуватися ними. Як це зробити? Граючи й пояснюючи на простих прикладах і асоціаціях. Для маленьких дітей будуть дієвими такі конкретні приклади, як «адже ми закриваємо наш будинок на ключ, коли кудись ідемо, тому, що не хочемо, щоб хтось сторонній міг увійти й щось у нас украсти». Підліткам же буде цікаво відчути себе «просунутими користувачами» і довідатися про принципи роботи програм безпеки.
Ніки й паролі
Є таке поняття — особистий простір, а ще прислів’я: «Мій будинок — моя фортеця». Розповідайте дитині на зрозумілих прикладах про те, що таке її особистий простір: його кімната, родина, найближчі друзі, захоплення й т. д. Поясніть, що як і в реальному житті дитина не пустить до своєї кімнати грати чужих, незнайомих людей, і не стане розповідати про себе стороннім дорослим, так і в інтернеті варто оберігати свій особистий простір. Для цього в інтерактивному спілкуванні (ICQ, соціальні мережі, чати, форуми) варто використати псевдоніми-ніки — віртуальні імена. Ці імена можуть підкреслювати захоплення дитини, але з них ніхто не повинен здогадатися про її вік, адресу, соціальний статус й т. д. А для електронної пошти необхідно використати простий для запам’ятовування пароль, але не пароль, що асоціюється з дитиною прямо. Щоб пояснити необхідність використання віртуальних імен і паролів хлопчикам можна розповісти історії про шляхетних лицарів, що приховували свої імена й секретних агентів. А для маленьких дівчаток підійде казка про Червону Шапочку.
Небезпечна «полуничка»
Всім відомо, що крім величезної кількості корисної, важливої й цікавої інформації, в інтернеті вистачає й «дорослих» сайтів, відвідування яких може викликати нездоровий інтерес, збентежити або злякати дитину. От кілька рекомендацій, які допоможуть уберегти Вашу дитину від психологічних травм:
Намагайтеся самі, разом з дитиною, знайти коло корисних безпечних сайтів, які вона надалі буде відвідувати. Періодично відвідуйте їх разом.
Ніколи не відмовляйтеся від пояснень, якщо дитина звернулася до Вас із питанням на делікатну тему. Дитина повинна знати, що у Вас вона може отримати всі необхідні роз’яснення.
Регулярно розмовляйте з дитиною про те, які сайти вона відвідала і що цікавого там довідалася. Не забувайте самі розповідати й показувати, що корисного Ви знайшли в інтернеті.
І найголовніше — не слід лаяти дитину, якщо вона відвідала «дорослий» сайт. Пам’ятайте, що інформація й життєві ситуації бувають приємні й корисні, а не гарні і погані, як ми звикли думати. Якщо інформація негативна, ми повинні зрозуміти, чому корисному вона може нас навчити — бути акуратними, уважними, відповідальними, довіряти, але перевіряти, поважати себе й т. д. Навчить Вашу дитину поважати себе. Розповідайте, що людина, яка себе поважає, не буде дивитися всяку дурницю.
Інтернет-залежність і як з нею боротися
Ризику стати інтернет-залежним найбільше схильні діти, у яких не складаються відносини з однолітками й батьками, які намагаються віднайти заміну живому спілкуванню у віртуальних іграх і чатах. Тут, у розмові з дитиною важливо не протиставляти інтернет реальному життю, а показати, як вони можуть доповнювати одне одного! Ваша дитина занадто захоплена іграми-стрілялками? Відмінно, запропонуєте їй стати сильним героєм не тільки на екрані мобільного телефону або монітора, а насправді зайнятися спортом, навчитися прийомів самооборони й т. д. Сходіть разом у спортзал, знайдіть підходящу спортивну секцію.
Важливо правильно використати властиву кожній дитині рису — цікавість! Добре знаючи свою дитину, Ви обов’язково знайдете в навколишньому світі речі, які її обов’язково зацікавлять, і в цьому пошуку Вам знов-таки зможе допомогти інтернет.
ЗАПОВІДІ СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ
(Василь Сухомлинський)
~ Ніколи не принижуй свою дитину.
~ Не погрожуйте дитині.
~ Не вимагайте в дитини обіцянок.
~ Не моралізуйте.
~ Не позбавляйте дитину можливості бути самою собою.
~ Не нашкодьте власній дитині своїми вчинками.
~ Не бійтеся визнати свої помилки.
~ Виховуйте не тільки дитину, але й самі себе.
~ Вірте у свою дитину.
~ Допоможіть дитині повірити в себе.
Виховуй в собі ЛЮДИНУ- ось що найголовніше, інженером можна стати за п’ять років, учитися на людину треба все життя.
Як подолати паніку під час карантину
11 березня ВООЗ оголосила пандемію у зв'язку з поширенням коронавируса в світі.
В Україні, як і в багатьох інших країнах, ввели карантин. Такі заходи передбачувано викликали першу хвилю паніки – люди скуповують продукти в магазинах, захисні маски та антисептичні засоби в аптеках. Все це не може не турбувати. І що робити, щоб допомогти собі пережити паніку?
Ось кілька порад:
1. Під час епідемії дотримуйтесь рекомендацій ВООЗ.
Знання про те, як правильно поводитися у критичній ситуації, знижує тривогу.
2. Намагайтеся не блокувати свої почуття.
Боятися – нормально, відчувати безсилля, сумувати – теж.
"Відключити почуття" означає перестати бути в контакті з собою. А це значить, рано чи пізно почуття дадуть про себе знати, тільки їхня сила може стати деструктивною.
Легалізація негативних емоцій знижує напругу, психіка перестає "викручуватися" від необхідності постійно тримати почуття під замком.
3. Що робити, якщо тривога зашкалює?
Поглинаючи велику кількість інформації, ми піддаємося так званій соціальній тривозі.
Завдяки інтернету і соцмережам, події, що відбуваються на іншому кінці планети, сприймаються так, ніби вони відбуваються у нас вдома. Така розмитість кордонів посилює занепокоєння і почуття незахищеності.
Справитися з ними допоможе елементарна інформаційна гігієна. Намагайтеся обмежити кількість інформації, яку ви споживаєте, зменшіть кількість часу, проведеного за читанням новин і в соцмережах.
Оберіть ті джерела інформації, яким довіряєте, і відправте у бан тих, хто розганяє паніку.
4. Знаходьте час тільки для себе і наповнюйте себе ресурсом.
Цей пункт особливо важливий для батьків, які перебувають на карантині з маленькими дітьми.
Турбота про тих, хто від нас залежить – складна фізична і емоційна робота, яка вимагає багато ресурсів. Якщо їх не поповнювати, ваш сосуд швидко вичерпається, і ви відчуєте емоційне вигорання.
Створіть свій власний щоденний ритуал – займіться тим, що приносить вам задоволення. Спорт, будь-які види творчості, прогулянки, просто відпочинок підійдуть.
Головне – щоб у цей час вас ніхто не чіпав і ви могли розслабитися на самоті.
5. Сон (мій улюблений пункт smile Фізичні навантаження (так-так!). Регулярна здорова їжа. Всі ці речі здаються банальними, але допомагають справлятися навіть з сильними стресами.
Недостатній сон і погана його якість – один з головних супутників депресії. А безперервний (бажано не менше 8 годинний) сон піднімає настрій, зміцнює пам'ять і знижує больові відчуття.
Зменшити ефект стрес-факторів можна по-різному: фізичною активністю, прийняттям рішень, поліпшенням гігієни сну, споживанням екологічно чистих продуктів, проявом почуття подяки по відношенню до оточуючих і розвитком соціальних зв'язків.
До речі, додатковий час для читання і навчання може стати непоганим бонусом під час карантину.
День Перемоги. Коротко з історії свята в Україні
ТОП-8 унікальних бібліотек світу
7-КРАЩИХ бібліотек світу
Карантин.
⧪Ігри з книгами (вік від 2 до 10 років)
Як зробити своє дозвілля цікавим та різноманітним
Фантазер.
Правила. Візьміть якусь дитячу книжку з картинками. Уважно розгляньте картинки разом із малюком і придумайте історію, не пов’язану з тією, про яку написана книга. Кілька разів виконайте це разом, а потім дитина і сама долучиться до вигадування.
Правила. Візьміть якусь дитячу книжку з картинками. Уважно розгляньте картинки разом із малюком і придумайте історію, не пов’язану з тією, про яку написана книга. Кілька разів виконайте це разом, а потім дитина і сама долучиться до вигадування.
Придумайте кінець історії.
Когнітивні здібності можна розвивати за допомогою звичайних оповідань або казок. Прочитайте частину історії та попросіть дитину подумати, що могло статися далі. Обговоріть варіанти, а потім дочитайте розповідь до кінця. Можливо, деякі моменти будуть навіть вгадані!
Когнітивні здібності можна розвивати за допомогою звичайних оповідань або казок. Прочитайте частину історії та попросіть дитину подумати, що могло статися далі. Обговоріть варіанти, а потім дочитайте розповідь до кінця. Можливо, деякі моменти будуть навіть вгадані!
Створи свою історію.
Грати треба вдвох. Потрібен великий аркуш паперу чи блокнот, в якому буде записуватись ваша історія та різнокольорові фломастери. Один гравець загадує сторінку та номер стрічки, другий в книзі знаходить за координатами стрічку та виписує її на папір. Коли з різних речень буде сформовано текст, можна разом придумати головних героїв визначитись з жанром вашої історії та зробити малюнки до казки.
Грати треба вдвох. Потрібен великий аркуш паперу чи блокнот, в якому буде записуватись ваша історія та різнокольорові фломастери. Один гравець загадує сторінку та номер стрічки, другий в книзі знаходить за координатами стрічку та виписує її на папір. Коли з різних речень буде сформовано текст, можна разом придумати головних героїв визначитись з жанром вашої історії та зробити малюнки до казки.
Детектив.
Інший варіант цієї гри, коли мама чи тато, не показуючи дитині картинку, розповідає, що на ній зображено і закриває книгу. А дитина повинна знайти цей малюнок, орієнтуючись за маминим описом. Потім помінятися ролями: описує дитина, шукає дорослий.
Інший варіант цієї гри, коли мама чи тато, не показуючи дитині картинку, розповідає, що на ній зображено і закриває книгу. А дитина повинна знайти цей малюнок, орієнтуючись за маминим описом. Потім помінятися ролями: описує дитина, шукає дорослий.
⧪Незвичайні способи малювання:
Паспарту (вік від 2 до 6 років).
Виріжте на цупкому папері або картоні шаблон – метелика, квітку, круг, ромб тощо. Попросіть дитину створити каляки-маляки і накладіть свій шаблон зверху на “карлючки” малюка. Так витвір дитини стане неповторним візерунком крил метелика або пелюсток квітки.
Відбитки пальців. (вік від 2 до 6 років).
Підготуй такі речі: шматочки мочалки; фарби; вода; пензлик; ручки, олівці або фломастери. Спочатку наносимо фарбу на мочалку пензликом. Тепер притиснемо до мочалки пальчик. Усе — на папері можна залишати кольоровий відбиток!
Підготуй такі речі: шматочки мочалки; фарби; вода; пензлик; ручки, олівці або фломастери. Спочатку наносимо фарбу на мочалку пензликом. Тепер притиснемо до мочалки пальчик. Усе — на папері можна залишати кольоровий відбиток!
Малювання харчовою плівкою (вік від 2 до 6 років).
Нанесіть плями кількох кольорів акварельної фарби або гуаші на всю поверхню аркуша. Накладіть зверху плівку та промалюйте, злегка натискаючи на плівку, різноманітні лінії. Дайте фарбі висохнути і зніміть плівку. Доведіть малюнок до завершення фломастерами або олівцями.
Нанесіть плями кількох кольорів акварельної фарби або гуаші на всю поверхню аркуша. Накладіть зверху плівку та промалюйте, злегка натискаючи на плівку, різноманітні лінії. Дайте фарбі висохнути і зніміть плівку. Доведіть малюнок до завершення фломастерами або олівцями.
Малювання по сирій поверхні (вік від 2 до 15 років).
Техніка дуже проста: змочіть аркуш паперу водою, дайте підсохнути 30 секунд і починайте малювати акварельними фарбами. Фарби розтікаються в різних напрямках і виходять дуже цікаві розводи (квіти, дерева, химери).
Техніка дуже проста: змочіть аркуш паперу водою, дайте підсохнути 30 секунд і починайте малювати акварельними фарбами. Фарби розтікаються в різних напрямках і виходять дуже цікаві розводи (квіти, дерева, химери).
Дмухавки. Правила. (вік від 2 до 15 років).
Зробити ляпку. Дмухати на ляпку фарби через соломинку в різних напрямках в залежності від задуму. Домалювати необхідне пальчиком, пензлем, жмаканим папером.
Зробити ляпку. Дмухати на ляпку фарби через соломинку в різних напрямках в залежності від задуму. Домалювати необхідне пальчиком, пензлем, жмаканим папером.
Малювання бризками (вік від 2 до 15 років).
Найголовніше тут – опанувати техніку «набризку». На суху зубну щітку з досить жорсткою щетиною нанесіть гуаш, трохи менше, ніж ви зазвичай кладете зубної пасти. Консистенція фарби – трохи густіша, ніж паста, тому вода тут зазвичай не потрібна. Тримайте щітку в лівій руці щетиною вниз на відстані 3-4 см від паперу і паличкою скребіть щетину у напрямку до себе. Дуже красивий різнобарвний «набризк» (салют) і жовто-червоний (золота осінь) на білому аркуші; білий «набризк» на темно-синьому тлі (зимовий пейзаж).
Найголовніше тут – опанувати техніку «набризку». На суху зубну щітку з досить жорсткою щетиною нанесіть гуаш, трохи менше, ніж ви зазвичай кладете зубної пасти. Консистенція фарби – трохи густіша, ніж паста, тому вода тут зазвичай не потрібна. Тримайте щітку в лівій руці щетиною вниз на відстані 3-4 см від паперу і паличкою скребіть щетину у напрямку до себе. Дуже красивий різнобарвний «набризк» (салют) і жовто-червоний (золота осінь) на білому аркуші; білий «набризк» на темно-синьому тлі (зимовий пейзаж).
⧪Розвиваючі ігри
Будуємо шалаш (вік від 2 до 10 років).
Будиночки в дитинстві не будували тільки ледачі. Коли почнете споруджувати з дитиною будинок із табуреток, ковдр, подушок і коробок, самі того не помічаючи, повернетеся у дитинство! І обов’язково захочете спорудити свій особистий шалаш для читання і медитації.
Будиночки в дитинстві не будували тільки ледачі. Коли почнете споруджувати з дитиною будинок із табуреток, ковдр, подушок і коробок, самі того не помічаючи, повернетеся у дитинство! І обов’язково захочете спорудити свій особистий шалаш для читання і медитації.
Зробіть телефон власноруч (вік від 2 до 6 років).
Саморобний телефон можна «сконструювати» за допомогою двох паперових стаканів і мотузки, протягнутої між ними. Трубки від вашого телефону можна прикрасити красивими стрічками, наклейками та блискітками! Коли закінчите майструвати, настане найцікавіше — розійтися в різні кутки кімнати і поговорити!
Саморобний телефон можна «сконструювати» за допомогою двох паперових стаканів і мотузки, протягнутої між ними. Трубки від вашого телефону можна прикрасити красивими стрічками, наклейками та блискітками! Коли закінчите майструвати, настане найцікавіше — розійтися в різні кутки кімнати і поговорити!
Озвучка (вік від 2 до 15 років).
Коли в телевізорі відключається звук, а на мультики, кіно або новини придумується власна озвучка. Дитина услід за дорослими перевтілюється на справжнього артиста!
Коли в телевізорі відключається звук, а на мультики, кіно або новини придумується власна озвучка. Дитина услід за дорослими перевтілюється на справжнього артиста!
Вгадайка (вік від 2 до 6 років).
Зав’яжи малюкові очі шарфиком і давай у руки по черзі різні предмети: м’яку іграшку, м’яч, тарілку, зернятка, книгу тощо. Завдання дитини – вгадати на дотик, що у нього в руках. Ускладнити гру можна, якщо вгадувати речі по запаху або, наприклад, за смаком.
Зав’яжи малюкові очі шарфиком і давай у руки по черзі різні предмети: м’яку іграшку, м’яч, тарілку, зернятка, книгу тощо. Завдання дитини – вгадати на дотик, що у нього в руках. Ускладнити гру можна, якщо вгадувати речі по запаху або, наприклад, за смаком.
Тіні (вік від 2 до 6 років).
Загадково і заманливо показувати театр тіней на стінці при запаленій свічці. Тут включається фантазія і творчість. Але не варто обмежуватися лише літаючими пташками або гавкаючими собаками із рук. Виріж разом із дитиною з паперу силуети героїв відомих казок, і розіграйте їх за ролями.
Загадково і заманливо показувати театр тіней на стінці при запаленій свічці. Тут включається фантазія і творчість. Але не варто обмежуватися лише літаючими пташками або гавкаючими собаками із рук. Виріж разом із дитиною з паперу силуети героїв відомих казок, і розіграйте їх за ролями.
Посадити і виростити рослину (вік від 2 до 10 років).
Привчити дитину нести відповідальність і не забувати про догляд. Квітка – не пес чи кіт, тож сильно не заважатиме.
Привчити дитину нести відповідальність і не забувати про догляд. Квітка – не пес чи кіт, тож сильно не заважатиме.
Скарбничка (вік від 2 до 15 років)
Зробити скарбничку і навчити дитину правильно витрачати гроші. Можливо, навіть ввести список заробітку. Щоб отримати гроші – треба їх заробити. Полив квітку – 5 гривень, прибрав іграшки – 10 гривень, застелив ліжко – 15.
Зробити скарбничку і навчити дитину правильно витрачати гроші. Можливо, навіть ввести список заробітку. Щоб отримати гроші – треба їх заробити. Полив квітку – 5 гривень, прибрав іграшки – 10 гривень, застелив ліжко – 15.
Проста наука або цікаві досліди в домашніх умовах (вік від 2 до 12 років)
Міні-вулкан. Потрібно: cкляна баночка з кришкою, що закручується; рослинна олія; куркума; глечик або прозора ємність. Змішати олію з куркумою – олія має змінити колір на жовтий. Тепер залийте олію в баночку по вінця, щоб у баночці не лишилося повітря. Проколіть у кришці дірку й опустіть баночку у воду. Олія легша від води і відразу почне підніматися з баночки нагору, а вода заповнюватиме баночку. У вас запрацює справжнісінький вулкан! Якщо додасте декілька камінців на дно посудини – матимете підводний вулкан.
Танець яйця. Як змусити яйце танцювати? Проведіть цей експеримент – і усе побачите самі! Потрібно: яйце (звичайне куряче яйце, не бите, з рівною поверхнею, класичної овальної форми). Круглий піднос із рівним дном. Покладіть яйце на піднос і намагайтеся плавно робити кругові рухи підносом щоразу швидше і швидше, тримаючи його горизонтально. Яйце на підносі також почне обертатися. У міру прискорення обертання яйце «підніметься» і стане обертатися на одному з кінців: тупому або гострому, зайнявши, звичайно, вертикальне положення. Що відбувається? Відцентрова сила утримує яйце, подібно до того як розкручена дзига стоїть на площині, а нерозкручена лежить на боці. Звичайно, цей експеримент потребує певного досвіду і вправності. Ні з першого, ні з другого і навіть із третього разу у вас, більш за все, нічого не вийде. Але варто тренуватися.
Секретне невидиме чорнило. Створення невидимого чорнила – дуже захопливий процес! Ви можете вдати секретного агента, бо маєте свої секретні коди і повідомлення, приховані від інших. Усе, що вам необхідно, – це деякі предмети домашнього вжитку і таємна сила лимонного соку. Потрібно: половина лимона; вода; ложка; миска; ватна паличка; білий папір; лампа.
Вичавіть трохи лимонного соку в миску і додайте декілька крапель води. Змішайте воду і лимонний сік ложкою. Умочіть ватну паличку в суміш і напишіть повідомлення на білому папері. Зачекайте, доки сік висохне і стане повністю непомітним. Коли ви будете готові прочитати ваше секретне повідомлення або показати його комусь, нагрійте папір, тримаючи його поруч із лампочкою. Що відбувається? Лимонний сік – це органічна речовина, яка окислюється і при нагріванні стає коричневою. Розведений у воді лимонний сік дуже важко помітити. Коли ви застосуєте його на папері, ніхто не знатиме про його наявність доти, поки папір не буде нагрітий і ваше секретне повідомлення не відкриється. Інші речовини, які «працюють» так само, – апельсиновий сік, мед, молоко, цибулевий сік, оцет і вино.
Вичавіть трохи лимонного соку в миску і додайте декілька крапель води. Змішайте воду і лимонний сік ложкою. Умочіть ватну паличку в суміш і напишіть повідомлення на білому папері. Зачекайте, доки сік висохне і стане повністю непомітним. Коли ви будете готові прочитати ваше секретне повідомлення або показати його комусь, нагрійте папір, тримаючи його поруч із лампочкою. Що відбувається? Лимонний сік – це органічна речовина, яка окислюється і при нагріванні стає коричневою. Розведений у воді лимонний сік дуже важко помітити. Коли ви застосуєте його на папері, ніхто не знатиме про його наявність доти, поки папір не буде нагрітий і ваше секретне повідомлення не відкриється. Інші речовини, які «працюють» так само, – апельсиновий сік, мед, молоко, цибулевий сік, оцет і вино.
⧪Для поціновувачів мистецтва пропоную віртуальну подорож музеями світ. Зверніть увагу, що для перегляду деяких має бути встановлений Flash Player.
1. Музей д'Орсе в Парижі: https://www.musee-orsay.fr/en/tools/video-gallery/video-gallery.html
На сайті музею є відеогалерея, також є віртуальна екскурсія музеєм на сайті проекту Google Arts & Culture.
2. Прадо в Мадриді: https://www.museodelprado.es/en/the-collection
Понад 10 тисяч експонатів музею доступні онлайн! У музеї Прадо зберігається одна з найбільших колекцій образотворчого мистецтва Європи з 12 по 19 століття. Тут є роботи Босха, Рафаеля, Дюрера, Рубенса, Рембрандта та багатьох інших видатних авторів. Шукати роботи можна по темах, художниках чи датах.
3. Музей Боде в Берліні: http://bode360.smb.museum/
У цьому музеї - одна з найбільших у Німеччині колекція скульптур, також тут є окремий музей Візантійського мистецтва з іконами та фресками та Монетний кабінет. Усе це - у віртуальній екскурсії.
4. Державний музей в Амстердамі: https://www.rijksmuseum.nl/en/rijksstudio?ii=0&p=0&from=2020-03-19T13%3A39%3A56.9076047Z
Експозиція включає роботи відомих художників з Європи та Азії, скульптури, графіку та декоративне мистецтво. Віртуального туру музеєм нема, але майже вся колекція є онлайн.
5. Музей Ван Гога в Амстердамі: https://artsandculture.google.com/partner/van-gogh-museum?hl=en
Музей з найбільшою у світі колекцією картин та малюнків Ван Гога, також тут є роботи художників, які творили у той час— Гогена, Моне, Пікассо, Тулуз-Лотрека та інших.
6. Акрополіс, Греція. Ось лінк: https://www.google.com/maps/@37.9682438,23.7282824,2a,75y,324.02h,87.22t/data=!3m6!1e1!3m4!1skPXMCB4YrSeJp8uqPMxXWA!2e0!7i13312!8i6656, якщо ви хочете порозглядати артефакти віком 5 тисяч років.
Є сім безкоштовних віртуальних турів. Серед них – Сікстинська капела і сади Ватикану.
8. Лувр. Один із найбільших музеїв світу. Посилання на віртуальні тури: https://www.louvre.fr/en/visites-en-ligne#tabs
9. Музей Іва Сен-Лорана. Теж тимчасово зачинений, та частина колекції є онлайн: http://collection.museeyslparis.com/ws/collection/app/plugin/museum/ysl
Увага!!!!
До Міжнародного дня дитячої книги команда видавництва "Ранок" підготувала особливий прямий ефір.
Ви познайомитеся не лише з новинками дитячої літератури, але і редакторками, які працювали над їхнім виданням.
2 квітня об 11:30 вони чекають на вас на офіційній сторінці інстаграм видавництва “Ранок” @ranokcomua
Не пропустіть! Буде цікаво!
Журнал Time провів опитування з метою визначити 100 найкращих та цікавих літературних творів для тинейджерів.
У складанні рейтингу взяли участь літературні експерти - дитячий поет Кен Несбітт, історик дитячої літератури Леонард Маркус, співробітники американського Національного центру дитячої ілюстрованої літератури, Центру юного читача, літературної фундації «Кожна дитина - читач» і 10 незалежних продавців книг.
Отриманий список книжок для підлітків та молоді виглядає так:
- Шерман Алексі «Абсолютно правдивий щоденник індіанця за сумісництвом»;
- Джоан Роулінг, книги про Гаррі Поттера;
- Маркус Зузак «Книжковий злодій»;
- Мадлен Л'Енгл «Тріщина в часі»;
- Е. Б. Уайт «Павутиння Шарлотти»;
- Луїс Сашар «Ями»;
- Роальд Дал «Матильда»;
- С.Е. Хінтон «Ізгої»;
- Нортон Джастер «Мило і чарівна будка»;
- Лоїс Лоурі «Той, що дає»;
- Джуді Блум «Ти тут, Боже? Це я, Маргарет»;
- Гарпер Лі «Убити пересмішника»;
- Мілдред Тейлор «І вдарив грім, почуй мій крик»;
- Люсі Мод Монтгомері «Енн з ферми «Зелені дахи»;
- Клайв Льюїс «Лев, чаклунка і платтяна шафа»;
- Волтер Дін Майерс «Монстр»;
- Філіп Пулман «Золотий компас»;
- Анна Франк «Щоденник Анни Франк»;
- Елейн Конігсбург «З архіву місіс Базиль Е. Франквайлер, самого заплутаного у світі»;
- Джон Грін «У пошуках Аляски»;
- Марк Хеддон «Дивний випадок із собакою вночі»;
- Лаура Інгаллс Уайлдер «Маленький будиночок у преріях»;
- Кейт Дикамілло «Дивовижна подорож кролика Едварда»;
- Р. Дж. Паласіо «Диво»;
- Теренс Уайт «Меч у камені»;
- Джером Селінджер «Над прірвою у житі»;
- Луїза Мей Олкотт «Маленькі жінки»;
- Марк Твен «Геккельбері Фінн»;
- Дж. Р. Толкієн «Гоббіт»;
- Л. Франк Баум «Чарівник країни Оз»;
- Вільям Голдінг «Володар мух»;
- Роальд Даль «Чарлі та шоколадна фабрика»;
- Кетрін Патерсон «Міст в Терабітію»;
- Джек Лондон «Поклик предків»;
- Джон Ноулз «Сепаратний мир»;
- Луїза Фіджі «Шпигунка Херіетт»;
- Роберт Кормье «Шоколадна війна»;
- Кетрін Патерсон «Якова я полюбив»;
- Лемоні Снікет «Поганий початок»;
- Гарі Полсен «Сокира»;
- Дж. Р. Толкієн «Володар кілець»;
- Метт Андерсон «Подача»;
- Майкл Скотт «Алхімік»;
- Вільям Голдмен «Принцеса-наречена»;
- Беверлі Клірі «Рамона і Бізус»;
- Філіп Пуллман «Темні початки»;
- Естер Форбс «Джонні Тремейн»;
- Еллен Раскін «Гра-битва»;
- Кеннет Грем «Вітер у вербах»;
- Лорі Андерсон «Говори»;
- Памела Треверс, книги про Меррі Поппінс;
- Джон Грін «Винні зірки»;
- Дженніфер Доннеллі «Північне світло»;
- Марджорі К. Роллінг «Однолітки»;
- Сьюзен Коллінз «Голодні ігри»;
- Кімберлі Б. Бредлі «За свободу. Історія французького шпигуна»;
- Петро Сис «Стіна: як я ріс за залізною завісою»;
- Патрік Несс «Голос монстра»;
- Рік Ріордан «Персі Джексон і викрадач блискавок»
- Рей Бредбері «Людина в картинках»;
- Мерилін Нельсон «Вінок для Еметт Тілл»;
- Девід Левітан «Кожен новий день»;
- Люїс Керролл «Аліса в Країні чудес»;
- Джон К. Уеллі «Коли речі повертаються»;
- Лоїс Лоурі «Порахуй зірки»;
- Крейг Томсон «Ковдри»;
- Майкл Морпурго «Особистий світ»;
- Елізабет Спір «Відьма з озера Чорної птахи»;
- Франческа Ліа Блок «Небезпечні ангели»;
- Ендрю Клементс «Фріндл»;
- Жене Л. Янг «Боксуючі святі»;
- Ніл Гейман «Історія з кладовищем»;
- Ісабель Альєнде «Будинок духів»;
- Жене Л. Янг «Американець, який народився китайцем»;
- Франсе Хардінж «Втрачена змова»;
- Діана Вінн Джонс «У собачій шкурі»;
- Пол Зіндель «Людина-свиня»;
- Уотт Кей «Місяць над Алабамою»;
- Пем Мунльос Райан «Есперанца»;
- Патрік Несс «Хода Хаосу»;
- Сесіль Кастелуччі «Хлопчик-доказ»;
- Уолтер Дін Майерс «Занепалі янголи»;
- Річард Хадженс «Сильний вітер на Ямайці»;
- Кейт ДіКамілло «Тигр у повітрі»;
- Ребекка Стед «Коли ми зустрінемося»;
- Хіларі Маккей «Янгол Саффі»;
- Сьюзан Купер «Сірий король»;
- Роберт О'Брайен «Місіс Фрісбі та щури НІПЗ»;
- Корнелія Функе «Король злодіїв»;
- Трентон Лі Стюарт «Таємне товариство містера Бенедикта»;
- Брайан Селзник «Винахід Хьюго Кабре»;
- Гарт Нікс «Сабріель»;
- Джоді Лінн Андерсон «Тигрова лілія»;
- Псевдонімус Босх «Таємниця»;
- Урсула Ле Гуїн «Чарівник Земномор'я»;
- Едгар Алан По «Секрет уяви»;
- Кріс Кратчер «Розмова з китом»;
- Ллойд Александер «Хроніки Прайд»;
- Роальд Даль «Денні - чемпіон світу»;
- Стефані Майєр «Сутінки».
Аудіо-казки та мультфільми
Відео "Пригоди Котигорошка та його друзів" (усі серії підряд)
Л.Українка "Лісова пісня"
https://www.youtube.com/watch?v=iMutGl8iGyI
Запрошую усіх поціновувачів сучасної літератури до читання та збагачення свого духовного світу.
ВідповістиВидалити